id
stringlengths
4
4
source
stringlengths
69
1.45k
target
stringlengths
69
1.45k
0882
Інколи хороша людина стає поганою, сказав високий чоловік. "Ти був під арештом протягом десяти хвилин, 'Ніжний' Боб". Чикаго думає що ти повинен був зійти з нашого шляху і провести нас, бо вона хоче спілкуватися з тобою. Ти ідеш тихо? Це розумно. Зараз, перед тим як ми підемо на зупинку, ось примітка про яку я запитував, щоб дати вам її. Чоловік із заходу розгорнув маленький шматок паперу врученим ним. Його рука була стійкою коли він почав читати її, але вона трохи затремтіла коли він дочитав її. Записка була досить короткою. "Боб: я був у зазначеному місці в це часю. Коли ти вдарив сірник щоб підпалити сигару, я бачив що це було лице чоловіка якого розшукували в Чикаго. Якось так я не зміг зробити це, тому я обійшов і взяв однотонний одяг, щоб робити роботу. "
"Інколи хороша людина стає поганою, — сказав високий чоловік. — Ти був під арештом протягом десяти хвилин, 'Ніжний' Бобе. Чикаго думає, що ти повинен був зійти з нашого шляху і провести нас, бо вона хоче спілкуватися з тобою. Ти ідеш тихо? Це розумно. Зараз, перед тим як ми підемо на зупинку, ось примітка, про яку я запитував, щоб дати вам її. Чоловік із заходу розгорнув маленький шматок паперу, вручений ним. Його рука була стійкою, коли він почав читати її, але вона трохи затремтіла, коли він дочитав її. Записка була досить короткою. "Бобе, я був у зазначеному місці в цей час. Коли ти вдарив сірником, щоб підпалити сигару, я бачив, що це було лице чоловіка, якого розшукували в Чикаго. Якось так я не зміг зробити це, тому я обійшов і взяв однотонний одяг, щоб робити роботу".
0886
- Ми поспішаємо? - спитав він. - Так, мсьє, - відповів інженер. - Тоді вперед! - гукнув командир Ферраґат. За цим наказом, який було передано механізму через пневматичні пристрої, механіки запустили пускове колесо. Пара із свистом полинула у напіввідкриті клапани. Довжелезні горизонтальні поршні заскрипіли та штовхнули стрижні дерева. Лопасти ґвинта почали бити по хвилях швидше й швидше, і "Абрагам-Лінкольн" величаво рушив поміж сотні заповнених глядачами поромів та суден-носіїв, які супроводжували його. Набережні Брукліна і вся та частина Нью-Йорка, яка розташована на березі Іст-Ривер, були заповнені зацікавленими громадянами. Три "ура!" підряд вирвалося із сотні тисяч грудей. Тисячі хустинок миготіли над людською масою, проводжаючи "Абрагам-Лінкольн" аж поки він не дійшов до вод Гудзона, до кінця цього майже острова, який являє собою місто Нью-Йорк.
— Ми поспішаємо? — спитав він. — Так, мсьє, — відповів інженер. — Тоді вперед! — гукнув командир Ферраґат. За цим наказом, який було передано механізму через пневматичні пристрої, механіки запустили пускове колесо. Пара зі свистом полинула у напіввідкриті клапани. Довжелезні горизонтальні поршні заскрипіли та штовхнули стрижні дерева. Лопасти гвинта почали бити по хвилях швидше й швидше, і "Абрагам-Лінкольн" величаво рушив поміж сотні заповнених глядачами поромів та суден-носіїв, які супроводжували його. Набережні Брукліна і вся та частина Нью-Йорка, яка розташована на березі Іст-Ривер, були заповнені зацікавленими громадянами. Три "ура!" підряд вирвалося із сотні тисяч грудей. Тисячі хустинок миготіли над людською масою, проводжаючи "Абрагам-Лінкольн" аж поки він не дійшов до вод Гудзона, до кінця цього майже острова, який являє собою місто Нью-Йорк.
0886
- Ми поспішаємо? - спитав він. - Так, мсьє, - відповів інженер. - Тоді вперед! - гукнув командир Ферраґат. За цим наказом, який було передано механізму через пневматичні пристрої, механіки запустили пускове колесо. Пара із свистом полинула у напіввідкриті клапани. Довжелезні горизонтальні поршні заскрипіли та штовхнули стрижні дерева. Лопасти ґвинта почали бити по хвилях швидше й швидше, і "Абрагам-Лінкольн" величаво рушив поміж сотні заповнених глядачами поромів та суден-носіїв, які супроводжували його. Набережні Брукліна і вся та частина Нью-Йорка, яка розташована на березі Іст-Ривер, були заповнені зацікавленими громадянами. Три "ура!" підряд вирвалося із сотні тисяч грудей. Тисячі хустинок миготіли над людською масою, проводжаючи "Абрагам-Лінкольн" аж поки він не дійшов до вод Гудзона, до кінця цього майже острова, який являє собою місто Нью-Йорк.
— Ми поспішаємо? — спитав він. — Так, мосьє, — відповів інженер. — Тоді вперед! — гукнув командир Ферраґат. За цим наказом, який було передано механізму через пневматичні пристрої, механіки запустили пускове колесо. Пара зі свистом полинула у напіввідкриті клапани. Довжелезні горизонтальні поршні заскрипіли та штовхнули стрижні дерева. Лопасти ґвинта почали бити по хвилях швидше й швидше, і "Авраам Лінкольн" величаво рушив поміж сотні заповнених глядачами поромів та суден-носіїв, які супроводжували його. Набережні Брукліна і вся та частина Нью-Йорка, яка розташована на березі Іст-Ривер, були заповнені зацікавленими громадянами. Три "ура!" підряд вирвалися із сотні тисяч грудей. Тисячі хустинок миготіли над людською масою, проводжаючи "Авраама Лінкольна" аж поки він не дійшов до вод Гудзона, до кінця цього майже острова, який являє собою місто Нью-Йорк.
0891
Не знаю, про що цей молодий красень співає, але я так само жестикулюю і виглядаю понуро, коли в магазині авокадо несвіжі та немає більше булочок з моцареллою. Щось підказує, що він на то саме у кліпі й нарікає😃 А загалом гарна пісня, послухайте
Не знаю, про що цей молодий красень співає, але я так само жестикулюю і виглядаю понуро, коли в магазині авокадо несвіжі та немає більше булочок з моцарелою. Щось підказує, що він на то саме у кліпі й нарікає😃 А загалом гарна пісня, послухайте.
0893
Натрапив на цікавезну статтю, де керівник лікарні розповідає про боротьбу із коронавірусом. Без "зради" і без "перемоги". А по суті: - про перебіг хвороби, що відмінного між ним у березні та червні, - про імунітет до коронавірусу, - про те, як працює лікарня, - про зарплати лікарів тощо. Дуже раджу: це розповідь про те, чого більшість з нас не торкається, це погляд за лаштунки.
Натрапив на цікавезну статтю, де керівник лікарні розповідає про боротьбу із коронавірусом. Без "зради" і без "перемоги". А по суті: - про перебіг хвороби, що відмінного між ним у березні та червні; - про імунітет до коронавірусу; - про те, як працює лікарня; - про зарплати лікарів тощо. Дуже раджу: це розповідь про те, чого більшість із нас не торкається, це погляд за лаштунки.
0894
І було за що. Тут стояли шафи і скляні шафки з блискучими нікелевими інструментами. Були крісла незвичного складного пристрою, якісь пузаті лампи з сяючими ковпаками, безліч склянок, і газові пальники, і електричні дроти, і зовсім нікому не відомі пристрої. в кабінеті за Іваном ховалися троє - дві жінки та один чоловік, всі в білому. Спершу, Івана відвели у куток, за столик, із зрозумілою метою дещо у нього випитати. Іван почав обдумувати становище. Перед ним було три шляхи. Надзвичайно приваблював перший: кинутися на ці лампи та хидромудрі речі, та всіх їх до чортової бабці перебити і таким чином продемонструвати свій протест за те, що він затриманий даремно. Але сьогоднішній Іван вже значною мірою відрізняється він Івана вчорашнього, і перший шлях здався йому сумнівною: що доброго, вони викарбуються в думках, що він буйний та божевільний. Тому перший шлях Іван відкинув. Був другий: негайно почати розповідь про консультанта та Понтії Пілаті. Але вчорашній досвід показав, що цій розповіді не вірять або розуміють його якось збочено. Тому Іван і від цього шляху відмовився, вирішив обрати третій: замкнутися в гордому мовчанні.
І було за що. Тут стояли шафи і скляні шафки з блискучими нікелевими інструментами. Були крісла незвичного складного пристрою, якісь пузаті лампи з сяючими ковпаками, безліч склянок, і газові пальники, і електричні дроти, і зовсім нікому не відомі пристрої. У кабінеті за Іваном ховалися троє — дві жінки та один чоловік, усі в білому. Спершу Івана відвели у куток, за столик, із зрозумілою метою дещо у нього випитати. Іван почав обдумувати становище. Перед ним було три шляхи. Надзвичайно приваблював перший: кинутися на ці лампи та хитромудрі речі, та всіх їх до чортової бабці перебити і таким чином продемонструвати свій протест за те, що його затримали даремно. Але сьогоднішній Іван вже значною мірою відрізняється він Івана вчорашнього, і перший шлях здався йому сумнівним: чого доброго, вони викарбуються в думках, що він буйний та божевільний. Тому перший шлях Іван відкинув. Був другий: негайно почати розповідь про консультанта та Понтія Пілаті. Але вчорашній досвід показав, що цій розповіді не вірять або розуміють її якось збочено. Тому Іван і від цього шляху відмовився, вирішив обрати третій: замкнутися в гордому мовчанні.
0900
Одного разу треба було мені прикрутити до реєстрації вибір населеного пункту. Звісно, спочатку я почав шукати готове рішення але десь за пів години зрозумів – україномовної бази населених пунктів України – немає. Тому, я вирішив зробити свою. Оскільки для мого проекту потрібні були лише великі міста та села міського, я вирішив взяти дані із української та російської вікіпедій. Так-так, саме з вікіпедій. Тому що сайт Верховної Ради постійно падає, а АРІ Вконтакті працює не зовсім коректно (станом на 5,01,2015 повертає українською лише міста обласного та районного значення а менші населені пункти – російською). Викладаю те, що мені вдалося зібрати:
Одного разу треба було мені прикрутити до реєстрації вибір населеного пункту. Звісно, спочатку я почав шукати готове рішення, але десь за пів години зрозумів — україномовної бази населених пунктів України — немає. Тому я вирішив зробити свою. Оскільки для мого проєкту потрібні були лише великі міста та села міського типу, я вирішив узяти дані із української та російської вікіпедій. Так-так, саме з вікіпедій. Тому що сайт Верховної Ради постійно падає, а АРІ Вконтакті працює не зовсім коректно (станом на 5,01,2015 повертає українською лише міста обласного та районного значення а менші населені пункти — російською). Викладаю те, що мені вдалося зібрати:
0903
IKEA-ефект виникає у тих, хто переоцінює важливість речей у які вклався своєю працею. Дуже поширений в IT і має назву священних воєн (holy wars). Особливо жаркі холівари виникають щодо мов програмування, текстових редакторів та операційних систем. Але і поза IT зустрічається дуже часто. Наприклад, жигуль, якому 50 років не викидається бо "мій батько під ним лежав і я буду бо це не машина, це ласточка". "Не створи собі кумира" теж про це.
IKEA-ефект виникає у тих, хто переоцінює важливість речей, у які вклався своєю працею. Дуже поширений в IT і має назву священних воєн (holy wars). Особливо жаркі холівари виникають щодо мов програмування, текстових редакторів та операційних систем. Але і поза IT зустрічається дуже часто. Наприклад, жигуль, якому 50 років, не викидається, бо "мій батько під ним лежав, і я буду, бо це не машина, це ласточка". "Не створи собі кумира" — теж про це.
0907
Неаполь - перше з відвіданих мною європейських міст, з транспортною системою гіршою, ніж в Києві. Графік руху транспорту не дотримується. зупинки не оголошуються. Аеропорт знаходиться на відстані 5 кілометрів від центру міста, але доїхати до нього можна лише на спеціальному автобусі, заплативши 5 євро, в той час як звичайний квиток на 90 хвилин коштує 1.10 євро. Одна з ліній метро обслуговується італійською залізницею, дія єдиного квитка на цю лінію не розповсюджується. Цією ж лінією можна доїхати в центр від стадіону Сан-Паоло, але потяги припиняють ходити десь о 10 годині, і залишається лише один варіант повернення - останній рейс одного з автобусних маршрутів(автобус, звичайно ж, приїхав не за графіком і без таблички з номером маршруту). Але на станціях метро є автоматизовані туалети з автоматизованою видачею туалетного паперу(але не більше 10 смужечок на людину!).
Неаполь — перше з відвіданих мною європейських міст, із транспортною системою гіршою, ніж у Києві. Графік руху транспорту не дотримується. Зупинки не оголошуються. Аеропорт знаходиться на відстані 5 кілометрів від центру міста, але доїхати до нього можна лише на спеціальному автобусі, заплативши 5 євро, в той час як звичайний квиток на 90 хвилин коштує 1.10 євро. Одну з ліній метро обслуговує італійська залізниця, дія єдиного квитка на цю лінію не розповсюджується. Цією ж лінією можна доїхати в центр від стадіону Сан-Паоло, але потяги припиняють ходити десь о 10 годині, і залишається лише один варіант повернення — останній рейс одного з автобусних маршрутів (автобус, звичайно ж, приїхав не за графіком і без таблички з номером маршруту). Але на станціях метро є автоматизовані туалети з автоматизованою видачею туалетного паперу (але не більше 10 смужечок на людину!).
0911
- Що ж? Я нічого... Настала тиша. Стичкін почав голосно шмаркати, а сваха почервоніла та, сором'язливо дивлячись на нього, спитала: - А ви скільки заробляєте, Миколе Миколайовичу? - Я-с? Сімдесят п'ять рублів, не враховуючи нагороду... Крмі того, ми маємо, дохід зі стеаринових свічок і зайців. - Полюєте? - Ні, зайцями в нас кличуть безбілетних пасажирів. Минула ще хвилина в мовчазній тиші. Стичкін піднявся та схвильовано закрокував кімнатою. - Мені молодої дружини не треба, - сказав він, - Я людина літня, і мені потрібна, якась така... на кшталт вас... поважна й солідна... і схожої з вашою комплекції... - Бог зна, що ви кажете... - посміхнулась сваха, затуливши хусткою своє збаграніле лице. - Що ж тут довго думати? Ви мені до душі і цілком піходите за вашими якостями. Людина я позитивна, твереза, а в разі, якщо вам подобаюсь, то... чого ще бажати? Дозвольте вам освідчитись!
— Що ж? Я нічого... Настала тиша. Стичкін почав голосно шмаркати, а сваха почервоніла та, сором'язливо дивлячись на нього, спитала: — А ви скільки заробляєте, Миколе Миколайовичу? — Я-с? Сімдесят п'ять рублів, не враховуючи нагороди... Крім того, ми маємо дохід зі стеаринових свічок і зайців. — Полюєте? — Ні, зайцями в нас кличуть безбілетних пасажирів. Минула ще хвилина в мовчазній тиші. Стичкін піднявся та схвильовано закрокував кімнатою. — Мені молодої дружини не треба, — сказав він. — Я людина літня, і мені потрібна, якась така... на кшталт вас... поважна й солідна... і схожої з вашою комплекції... — Бог зна, що ви кажете... — посміхнулась сваха, затуливши хусткою своє збагряніле лице. — Що ж тут довго думати? Ви мені до душі і цілком піходите за вашими якостями. Людина я позитивна, твереза, а в разі, якщо вам подобаюсь, то... чого ще бажати? Дозвольте вам освідчитись!
0912
Посеред кварталу міліціонер зупинився. У дверях магазину чоловік нахилився з незапаленою сигаретою в зубах. Коли міліціонер підійшов чоловік швидко заговорив. «Все гаразд», сказав він. «Я просто чекаю друга. Ця зустріч була призначена 20 років тому. Звучить трохи сиішно для вас, чи не так? Я поясню, якщо ви хочете переконатись. Колись на місця цього магазину був ресторан «Ресторан Великого Джо». «П‘ять років тому», сказав міліціонер. «Його тоді зруйнували». Чоловік у дверях запалив сірник і підпалив сигарету. Світло показало бліде обличчя , квадратне з гострими очима та маленький шрам біля правої брови.
Посеред кварталу міліціонер зупинився. У дверях магазину чоловік нахилився з незапаленою сигаретою в зубах. Коли міліціонер підійшов, чоловік швидко заговорив. «Все гаразд, — сказав він. —Я просто чекаю друга. Ця зустріч була призначена 20 років тому. Звучить трохи смішно для вас, чи не так? Я поясню, якщо ви хочете переконатись. Колись на місці цього магазину був ресторан «Ресторан Великого Джо». «П‘ять років тому, — сказав міліціонер. — Його тоді зруйнували». Чоловік у дверях запалив сірник і підпалив сигарету. Світло показало бліде обличчя, квадратне з гострими очима та маленький шрам біля правої брови.
0913
"Ну, так, деякий час ми листувалися ", - сказав інший. "Але через рік - другий ми втратили одне одного з виду. Розумієте, Захід - це досить серйозна пропозиція, і я продовжував метушитися з цього приводу доволі активно. Але я знаю, що Джиммі зустріне мене тут, якщо він живий, бо він завжди був найвірнішим, найстійкішим приятелем у світі. Він ніколи не забуде. Я пройшов тисячу миль сьогодні вночі, щоб стояти під цими дверима, і це того варте, якщо з'явиться мій старий партнер." Чоловік, який чекав, дістав гарний годинник, кришки якого були прикрашені дрібними діамантами. "Три хвилини до десятої", - оголосив він, - Була рівно десята година коли ми розучились тут біля дверей ресторану."
"Ну, так, деякий час ми листувалися, — сказав інший. — Але за рік-другий ми втратили одне одного з виду. Розумієте, Захід — це досить серйозна пропозиція, і я продовжував метушитися з цього приводу доволі активно. Але я знаю, що Джиммі зустріне мене тут, якщо він живий, бо він завжди був найвірнішим, найстійкішим приятелем у світі. Він ніколи не забуде. Я пройшов тисячу миль сьогодні вночі, щоб стояти під цими дверима, і це того варте, якщо з'явиться мій старий партнер." Чоловік, який чекав, дістав гарного годинника, кришки якого були прикрашені дрібними діамантами. "Три хвилини на десяту, — оголосив він. — Була рівно десята година, коли ми розучились тут біля дверей ресторану".
0914
Старий Берман був художником який жив на 1-му поверсі під ними.Йому було за 60 і він носив довжелезну кучеряву бороду що спускалася аж на груди.Верлен був ніким у мистецтві. 40 років він зайнявся так і не наважившись на щось. Він завжди мріяв створити витвір мистецтва проте так і не почав його. За декілька років він на створив нічого і подався на роботу. Він працював моделлю для молодих митців але вони не могли заплатити як професіонал. Він пив джин аби не надовго залишиться реальність і все ще говорив про майбутній витвір мистецтва. Для інших він був метушливом старийганом який визначав себе мастодонтом в очікуванні і захищав 2 молодих митців студії поверхом вище.
Старий Берман був художником, який жив на 1-му поверсі під ними. Йому було за 60, і він носив довжелезну кучеряву бороду, що спускалася аж на груди. Верлен був ніким у мистецтві. 40 років він ним займався, так і не наважившись на щось. Він завжди мріяв створити витвір мистецтва, проте так і не почав його. За декілька років він не створив нічого і подався на роботу. Він працював моделлю для молодих митців, але вони не могли заплатити, як професіонали. Він пив джин, аби ненадовго залишиться реальність і все ще говорив про майбутній витвір мистецтва. Для інших він був метушливим стариганом, який визначав себе мастодонтом в очікуванні і захищав 2 молодих митців студії поверхом вище.
0916
– Оу, вітаю! – каже Полінка, підходячи до нього – Бачите, я знову до вас... Дайте мені якогось аграманту. – Власне, навіщо вам? – Для ліфчика, для спинки, одним словом, на весь гарнітурчик. – Хвильку. Микола Тимофійович складає поперед Полінкою декілька сортів аграманту; вона ліниво перебирає та починає торгуватися. –Зжальтеся, рубль, то майже задарма! – переконує приказник, посміхаючись.– Це аграмант французький, восьмигранний...Між іншим, у нас є звичайний ваговий... Той 45 копійок аршин, це вже іншої якості! Вибачайте-с! – Мені ще потрібен скляний бік з аграмантовими ґудзиками, – каже Полінка, нахиляючись над аграмантом, і чомусь зітхаючи. – а чи не знайдеться у вас під цей колір скляної бонбошки? – Звісно-с. Полінка ще нижче нахиляється до прилавку і тихо запитує: – А навіщо це ви, Микола Тимофійович, у четвер пішли та рано?
– Оу, вітаю! – каже Полінка, підходячи до нього — Бачите, я знову до вас... Дайте мені якогось аграманту. – Власне, навіщо вам? – Для ліфчика, для спинки, одним словом, на весь гарнітурчик. – Хвильку. Микола Тимофійович складає поперед Полінкою декілька сортів аграманту; вона ліниво перебирає та починає торгуватися. –Зжальтеся, рубль, то майже задарма! – переконує приказник, посміхаючись.– Це аграмант французький, восьмигранний...Між іншим, у нас є звичайний ваговий... Той 45 копійок аршин, це вже іншої якості! Вибачайте-с! – Мені ще потрібен скляний бік з аграмантовими ґудзиками, – каже Полінка, нахиляючись над аграмантом, і чомусь зітхаючи. – а чи не знайдеться у вас під цей колір скляної бонбошки? – Звісно-с. Полінка ще нижче нахиляється до прилавка і тихо запитує: – А навіщо це ви, Миколо Тимофійовичу, у четвер пішли та рано?
0917
У XVI столітті в Італії була популярною така розвага як математичні диспути. Детальніше про це можна почитати у книжці "Колумби математики" (https://chtyvo.org.ua/authors/Konforovych_Andrii/Kolumby_matematyky/) в розділі про Нікколо Тарталью (сторінка 96 книги, сторінка 50 у DJVU). З давніх давен в Києві проводиться турнір математичних боїв (гаразд-гаразд, з початку 2000-них років). А нещодавно було оголошено про турнір астрономічних боїв для школярів. Реєстрація команд до 10 серпня. Детально можна почитати отут: https://www.astrosandbox.com/fights. Наскільки я розумію, турнір всеукраїнський, тобто Києвом не обмежується. Задачі обіцяють ДУЖЕ складні. Але якщо ви знаєте школярів, що люблять асторономію і можуть зібрати команду, то це буде чудова літня розвага.
У XVI столітті в Італії була популярною така розвага, як математичні диспути. Детальніше про це можна почитати у книжці "Колумби математики" (https://chtyvo.org.ua/authors/Konforovych_Andrii/Kolumby_matematyky/) в розділі про Нікколо Тарталью (сторінка 96 книги, сторінка 50 у DJVU). З давніх-давен у Києві проводиться турнір математичних боїв (гаразд-гаразд, з початку 2000-х років). А нещодавно було оголошено про турнір астрономічних боїв для школярів. Реєстрація команд до 10 серпня. Детально можна почитати отут: https://www.astrosandbox.com/fights. Наскільки я розумію, турнір всеукраїнський, тобто Києвом не обмежується. Задачі обіцяють ДУЖЕ складні. Але якщо ви знаєте школярів, які люблять астрономію і можуть зібрати команду, то це буде чудова літня розвага.
0917
У XVI столітті в Італії була популярною така розвага як математичні диспути. Детальніше про це можна почитати у книжці "Колумби математики" (https://chtyvo.org.ua/authors/Konforovych_Andrii/Kolumby_matematyky/) в розділі про Нікколо Тарталью (сторінка 96 книги, сторінка 50 у DJVU). З давніх давен в Києві проводиться турнір математичних боїв (гаразд-гаразд, з початку 2000-них років). А нещодавно було оголошено про турнір астрономічних боїв для школярів. Реєстрація команд до 10 серпня. Детально можна почитати отут: https://www.astrosandbox.com/fights. Наскільки я розумію, турнір всеукраїнський, тобто Києвом не обмежується. Задачі обіцяють ДУЖЕ складні. Але якщо ви знаєте школярів, що люблять асторономію і можуть зібрати команду, то це буде чудова літня розвага.
У XVI столітті в Італії була популярною така розвага, як математичні диспути. Детальніше про це можна почитати у книжці "Колумби математики" (https://chtyvo.org.ua/authors/Konforovych_Andrii/Kolumby_matematyky/) в розділі про Нікколо Тарталью (сторінка 96 книги, сторінка 50 у DJVU). З давніх-давен у Києві проводиться турнір математичних боїв (гаразд-гаразд, із початку 2000-х років). А нещодавно було оголошено про турнір астрономічних боїв для школярів. Реєстрація команд до 10 серпня. Детально можна прочитати отут: https://www.astrosandbox.com/fights. Наскільки я розумію, турнір — всеукраїнський, тобто Києвом не обмежується. Задачі обіцяють дуже складні. Але якщо ви знаєте школярів, що люблять астрономію і можуть зібрати команду, то це буде чудова літня розвага.
0918
"І навіть це знав" - тривожно подумав Іваню Головний, видно, поставив собі за правило погоджуватись зі всим та радіти всьому, щоб не казали йому оточуючі, і виражати це словами "Чудово, чудово ..." - Чудово! - сказав Стравінський, повертаючи комусь листа, і звернувся до івана: - Ви - поет? - Поет, - похмуро відповів Іван і вперше раптом відчув якусь незрозумілу відразу до поезії, і його власні вірші, що згадалися, здались чомусь неприємними. Зморщивши лице, він, в свою чергу, запитав у Стравінського: - Ви - професор? На це Стравінський ввічливо поклонив голову. - І ви - тут головний? - продовжував Іван. Стравінський і на це поклонився. - Мені з вами потрібно поговорити, - багатозначно промовив Іван Миколайович. - Я для цього і прийшов, - відгукнувся Стравінський. - Справа ось у чому, - почав Іван, відчуваючи, що прийшов його час, - мене в божевільні вирядили, ніхто не бажає мене слухати!..
"І навіть це знав", — тривожно подумав Іван. Головний, видно, поставив собі за правило погоджуватись зі всім та радіти всьому, щоб не казали йому навколишні, і виражати це словами "Чудово, чудово ...". —Чудово! — сказав Стравінський, повертаючи комусь листа, і звернувся до Івана: — Ви поет? — Поет, — похмуро відповів Іван і вперше раптом відчув якусь незрозумілу відразу до поезії, і його власні вірші, що згадалися, здались чомусь неприємними. Зморщивши лице, він, в свою чергу, запитав у Стравінського: — Ви професор? На це Стравінський ввічливо поклонив голову. — І ви тут головний? — продовжував Іван. Стравінський і на це поклонився. — Мені з вами потрібно поговорити, — багатозначно промовив Іван Миколайович. — Я для цього і прийшов, — відгукнувся Стравінський. — Справа ось у чому, — почав Іван, відчуваючи, що прийшов його час, — мене в божевільні вирядили, ніхто не бажає мене слухати!..
0922
задача Щоб родинна таємниця Ускових не провскознула як-небудь з дому на вулицю, прийняті найсуворіші заходи. Одна половина прислуги відпущена в театр та цирк, інша - безвихідно сидить на кухні. Відданий приказ нікого не приймати. Жінка дядька-полковника, її сестра та гувернантка хоч і присвячені в таємницю, але роблять вигляд, що нічого не знають; вони сидять в їдальні та не показуються ні у вітальню, ні в залу. Саша Усков, молодий 25-ти річний хлопець, через якого весь цей сир-бор загорівся, давно вже прийшов та, як йому радив його заступник, дядько по матері, найдобріший Іван Маркович, смиренно сидить у залі біля дверей, які ведуть у кабінет, і готує себе до відвертого, щирого пояснення. За дверима в кабінеті відбувалася сімейна рада. Розмова йде про дуже неприємну та лоскотливу тему. Справа в тому, що Саша Усков врахував у одній з банкірських контор фальшивий вексель, якому три дня тому закінчився термін, і тепер два дядька по батькові та Іван Маркович - дядько по матері - вирішують задачу: чи заплатити їм за векселем та врятувати родинну честь, чи може омити руки та передати справу судовій владі?
задача Щоб родинна таємниця Ускових не провскознула як-небудь з дому на вулицю, прийняті найсуворіших заходів. Одна половина прислуги відпущена в театр та цирк, інша —безвихідно сидить на кухні. Віддано приказ нікого не приймати. Жінка дядька-полковника, її сестра та гувернантка хоч і присвячені в таємницю, але роблять вигляд, що нічого не знають; вони сидять в їдальні та не показуються ні у вітальню, ні в залу. Саша Усков, молодий 25-річний хлопець, через якого весь цей сир-бор загорівся, давно вже прийшов та, як йому радив його заступник, дядько по матері, найдобріший Іван Маркович, смиренно сидить у залі біля дверей, які ведуть у кабінет, і готує себе до відвертого, щирого пояснення. За дверима в кабінеті відбувалася сімейна рада. Розмова йде дуже неприємну та лоскотливу тему. Справа в тому, що Саша Усков врахував у одній з банкірських контор фальшивий вексель, якому три дні тому закінчився термін, і тепер два дядьки по батькові та Іван Маркович —дядько по матері — вирішують задачу: чи заплатити їм за векселем та врятувати родинну честь, чи може омити руки та передати справу судовій владі?
0926
Він не ідеальний. Ти теж. Ви далеко не ідеальна пара. Але якщо йому вдалося розсмішити тебе хоча б раз, змусити подумати двічі, якщо визнає, що він людина і може робити помилки – тримайся за нього щосили і дай йому все, що в тебе є. Він не читатиме тобі вірші. Він не думає про тебе кожну секунду свого життя. Але він дарує тобі частинку себе, яку можна розбити. Не чини йому біль, не намагайся його змінити і не чекай від нього, чого він дати не зможе. Посміхайся, коли він робить тебе щасливою, кричи, коли він тебе бісить, і скучай, коли його немає. Якщо любиш, кохай міцно. Адже ідеальних хлопців не існує, але є той, хто для тебе стане ідеальним.
Він не ідеальний. Ти теж. Ви далеко не ідеальна пара. Але якщо йому вдалося розсмішити тебе хоча б раз, змусити подумати двічі, якщо визнає, що він людина і може робити помилки — тримайся за нього щосили і дай йому все, що в тебе є. Він не читатиме тобі вірші. Він не думає про тебе кожну секунду свого життя. Але він дарує тобі частинку себе, яку можна розбити. Не чини йому біль, не намагайся його змінити і не чекай від нього, чого він дати не зможе. Посміхайся, коли він робить тебе щасливою, кричи, коли він тебе бісить, і скучай, коли його немає. Якщо любиш, кохай міцно. Адже ідеальних хлопців не існує, але є той, хто для тебе стане ідеальним.
0928
Наступного ранку я пішов до кабінету мера, де мені сказали, що він ще не прийшов. Вони не знали, коли він з'явиться. Тож доктор Ваг-гу знову вмостився на одному з готельних стільців, запалив трав'яну папіросу і почав чекати. Через деякий час молодий чоловік у синій краватці сів на сусідній стілець і запитав, котра година. "О пів на одинадцяту, - сказав я. - А ти - Енді Такер. Я бачив, як ти працюєш. Чи не ти запустив пакет "Надзвичайна комбінація купідона" в південних штатах? Що там було, каблучка з чилійським діамантом, обручка, товкач для картоплі, пляшечка заспокійливого сиропу і Дороті Вернон – і все це за п'ятдесят центів".
Наступного ранку я пішов до кабінету мера, де мені сказали, що він ще не прийшов. Вони не знали, коли він з'явиться. Тож доктор Ваг-гу знову вмостився на одному з готельних стільців, запалив трав'яну папіросу і почав чекати. За деякий час молодий чоловік у синій краватці сів на сусідній стілець і запитав, котра година. "О пів на одинадцяту, — сказав я. — А ти — Енді Такер. Я бачив, як ти працюєш. Чи не ти запустив пакет "Надзвичайна комбінація купідона" в південних штатах? Що там було, каблучка з чилійським діамантом, обручка, товкач для картоплі, пляшечка заспокійливого сиропу і Дороті Вернон — і все це за п'ятдесят центів".
0934
- Це не справжній бобер, а польський - казав машиніст - справжні бобри не буваю такими. По всій шапці, якщо бажаєте знати, то ціна їй - п'ять копійок! - Розумієте ви багато... - образився кондуктор - п'ять копійок! А ми зараз спитаємо купця. Пане Малахін - звертається він до старого - як по-вашому: польський це бобер чи справжній? Старий Малахін взяв в руки шапку, з видом того хто розумівся на своїй справі, обмацав хутро, понюхав, подув, і на суворому обличчі, раптом з'явилась зневажлива посміжка. - Це польська! - сказав він задоволено - польська вона. Почалась суперечка, кондуктор доводив, що на шапці бобер справжній, а машиніст з Малахіним намагались переконати його в протилежному. Під час цієї суперечки, старий раптом згадав для чого він сюди прийшов. -Бобер бобром, шапка шапкою, а потяг стоїть панове! - сказав він - Щож? кого чекаємо? Поїхали!
— Це не справжній бобер, а польський, — казав машиніст, — справжні бобри не бувають такими. По всій шапці, якщо бажаєте знати, то ціна їй — п'ять копійок! —Розумієте ви багато...— образився кондуктор, — п'ять копійок! А ми зараз спитаємо купця. Пане Малахін, — звертається він до старого, — як по-вашому: польський це бобер чи справжній? Старий Малахін взяв у руки шапку з видом того, хто розумівся на своїй справі, обмацав хутро, понюхав, подув, і на суворому обличчі раптом з'явилась зневажлива посмішка. — Це польська! — сказав він задоволено, — польська вона. Почалась суперечка, кондуктор доводив, що на шапці бобер справжній, а машиніст із Малахіним намагались переконати його в протилежному. Під час цієї суперечки старий раптом згадав, для чого він сюди прийшов. — Бобер бобром, шапка шапкою, а потяг стоїть, панове! — сказав він. — Що ж? Кого чекаємо? Поїхали!
0936
Стів один. Привид Марлі. Марлі був мертвим: для початку. В цьому немає жодних сумнівів. Засвідчення його похорону підписали священник, клерк, могильник та головний скорботний. Скрудж підписав це: і Скруджове ім'я добре вписувалось над "Зміни для всього, до чого він прикладав руку. Старий Марлі був мертвим, як дверний цвях. Подумати тільки! Я не мав на увазі, що сам знаю, що саме мертве в дверному цвяху. Я сам міг розглядати цвях у гробі, як наймертвіший шматок з еталевих виробів на ринку.
Стів один. Привид Марлі. Марлі був мертвим: для початку. В цьому немає жодних сумнівів. Засвідчення його похорону підписали священник, клерк, могильник та головний скорботний. Скрудж підписав це: і Скруджове ім'я добре вписувалось над "Зміни для всього, до чого він прикладав руку". Старий Марлі був мертвим, як дверний цвях. Подумати тільки! Я не мав на увазі, що сам знаю, що саме мертве в дверному цвяху. Я сам міг розглядати цвях у гробі, як наймертвіший шматок із металевих виробів на ринку.
0937
Цэ літо було самим важчим. Якніколи мені хотілося грати на баяні та гуляти в парк увечорі. «Ну мо грати» - волати мати. А я сплю до обіда і бачу сни кольорови. Там у снах, я підіймаюся на Маттерхорн, а за мною ідуть Альпійські корови - така-собі французька пастораль. Вид там в горах красівий, і дихається легко, як у силі у бабусі в дитинстві
Це літо було найважчим. Як ніколи мені хотілося грати на баяні та гуляти в парку увечері. «Нумо грати», — волала мати. А я сплю до обіду і бачу сни кольорові. Там, у снах, я підіймаюся на Маттергорн, а за мною йдуть альпійські корови — така собі французька пастораль. Вид там у горах красивий, і дихається легко, як у селі у бабусі в дитинстві
0938
Як економічний розвиток країни пов'язаний з розвитком мови? Я вважаю що стан економіки тісно пов'язаний з розвитком мови, звісно якщо мова не є широко поширеною міжнародно. Наприклад українська мова в Україні. Економічний занепад країни призводить до того, що: По-перше: українську мову стає недоцільно вивчати для збільшення свого доходу. Бо якщо робота націлена на зовнішні ринки, то більш доцільнім виглядає вивчення широко поширеної в міжнародній практиці англійської мови, або мови однієй з найближчих країн пов'язаних імпортно-експортними стосунками з Україною, наприклад російської або польскої. А внутрішній ринок України не є занадто великим чи важливим з точки зору локального виробника. По-друге через економічний занепад не здійснюється підтримка української мовиметодом заохочення творців до створювання нового актуального контенту. Тільки штучні репресивно-каральні заходи як-то обмеження неукраїномовного контенту на радіо, телебаченні та в печатній продукції. На мій погляд такі заходи призводять лише до несприйняття агресивного нав'язування української мови серед багатьох категорій населення.
Як економічний розвиток країни пов'язаний із розвитком мови? Я вважаю, що стан економіки тісно пов'язаний із розвитком мови, звісно, якщо мова не є широко поширеною міжнародно. Наприклад, українська мова в Україні. Економічний занепад країни призводить до того, що: По-перше, українську мову стає недоцільно вивчати для збільшення свого доходу. Бо якщо робота націлена на зовнішні ринки, то більш доцільним виглядає вивчення широко поширеної в міжнародній практиці англійської мови або мови однієї з найближчих країн, пов'язаних імпортно-експортними стосунками з Україною, наприклад, російської або польської. А внутрішній ринок України не є занадто великим чи важливим з точки зору локального виробника. По-друге, через економічний занепад не здійснюється підтримка української мовизаохочуючи творців до створювання нового актуального контенту. Тільки штучні репресивно-каральні заходи, як-то обмеження неукраїномовного контенту на радіо, телебаченні та в печатній продукції. На мій погляд, такі заходи призводять лише до несприйняття агресивного нав'язування української мови серед багатьох категорій населення.
0939
Що робити, коли кохання пропадає? Можливо, вам просто потрібно продовжити жити, знайти сили та посміхнутися чомусь новому? Я ніколи не думав, що буду це казати, але життя це більше, ніж ми про нього думаємо. У ньому багато болі, розчарувань. Але ж і багато світла. Живіть та не боіться своїх емоцій. Будьте !
Що робити, коли кохання пропадає? Можливо, вам просто потрібно продовжити жити, знайти сили та посміхнутися чомусь новому? Я ніколи не думав, що буду це казати, але життя — це більше, ніж ми про нього думаємо. У ньому багато болю, розчарувань. Але ж і багато світла. Живіть та не бійтеся своїх емоцій. Будьте!
0940
привіт, слухай, а від Олега ніяких новин? я правильно зрозуміла що він саме ТЗ має, ми просто чекаємо, поки він все зробить? Вибач, що тобі доводиться мою українську редагувати. Я б не хотіла її дуже турбувати. Але якщо нам принципово ок варіант з нихи я їй напишу. Настя, привіт! я хотіла уточнити про завдання Олі. Оце головний, а мені треба ще подивитися всі останні з іншими конструкціями і пододавати їх до цього беклогу вірно? як я розумію цей словник дуже чутливий до змін в мові. а можна я собі куплю набір гантелей і бігові кросівки на літо? я купила собі зимовий варіант на абонемент, що ви мені подарували але в них спекотно літом. подумала мабуть краще бігати все таки. Дуже сподіваюся ти одужаєш якомога швидше!!!
Привіт, слухай, а від Олега ніяких новин? Я правильно зрозуміла, що він саме ТЗ має, ми просто чекаємо, поки він усе зробить? Вибач, що тобі доводиться мою українську редагувати. Я б не хотіла її дуже турбувати. Але якщо нам принципово ок варіант з них, я їй напишу. Насте, привіт! Я хотіла уточнити про завдання Олі. Оце головний, а мені треба ще подивитися всі останні з іншими конструкціями і пододавати їх до цього беклогу, вірно? Як я розумію, цей словник дуже чутливий до змін у мові. А можна я собі куплю набір гантелей і бігові кросівки на літо? Я купила собі зимовий варіант на абонемент, який ви мені подарували, але в них спекотно літом. Подумала, мабуть, краще бігати все-таки. Дуже сподіваюся, ти одужаєш якомога швидше!!!
0941
я тут подумала про нашу розмову. може ми дійсно краще по скайпу поговоримо про це недовго? Мені ще треба осмислити свої думки на цей рахунок. Інгерентно притаманна неоднозначність цієї лексичної одиниці спантеличила мене. Але потім голова включилася і я усунула нерелевантні значення опираючись на контекст ситуації)))
Я тут подумала про нашу розмову. Може, ми дійсно краще по скайпу поговоримо про це недовго? Мені ще треба осмислити свої думки на цей рахунок. Інгерентно притаманна неоднозначність цієї лексичної одиниці спантеличила мене. Але потім голова включилася, і я усунула нерелевантні значення, опираючись на контекст ситуації)))
0943
Мої улюблені традиції у Grammarly також пов’язані з музикою :) По-перше, це Talent Show. Під час наших спільних святкувань (наприклад, Нового року) можна взяти участь в шоу талантів з будь-яким номером – піснею, музичним виступом, відеороликом, фокусами і так далі. Колеги навіть спеціально об’єднуються у групи і репетирують пісні. А ще серед улюблених традицій - вечір караоке та “квартирник”. Квартирник - у кращих традиціях, з килимом на сцені, м’якими пуфами для слухачів та акустичними версіями улюблених пісень. Тепер залишилося дочекатися наступного. А репертуар вже у роботі.
Мої улюблені традиції у Grammarly також пов’язані з музикою :) По-перше, це Talent Show. Під час наших спільних святкувань (наприклад, Нового року) можна взяти участь у шоу талантів із будь-яким номером — піснею, музичним виступом, відеороликом, фокусами і так далі. Колеги навіть спеціально об’єднуються у групи і репетирують пісні. А ще серед улюблених традицій — вечір караоке та “квартирник”. Квартирник — у найкращих традиціях, із килимом на сцені, м’якими пуфами для слухачів та акустичними версіями улюблених пісень. Тепер залишилося дочекатися наступного. А репертуар уже у роботі.
0944
Якщо описувати мою щоденну роботу простими словами, то, напевно, можна було б сказати, що ми намагаємося зробити технології більш простими і зрозумілими для користувачів. Для цього я багато спілкуюся з людьми (команда підтримки клієнтів, інженери, інші продукт-менеджери), думаю (аналізую дані та будую гіпотези) і пишу або малюю схеми, щоб поділитися своїми ідеями (візуалізую їх для команди). Це постійний процес генерації ідей і їхнього втілення в життя.
Якщо описувати мою щоденну роботу простими словами, то, напевно, можна було б сказати, що ми намагаємося зробити технології більш простими і зрозумілими для користувачів. Для цього я багато спілкуюся з людьми (команда підтримки клієнтів, інженери, інші продукт-менеджери), думаю (аналізую дані та будую гіпотези) і пишу або малюю схеми, щоб поділитися своїми ідеями (візуалізую їх для команди). Це постійний процес генерації ідей і їхнього втілення в життя.
0945
Моє найулюбленіше хобі – це сноуборд. Намагаюся щосезону кілька разів виїжджати, щоб покататися разом із друзями. Це величезна розрядка. А ще люблю фрірайд і відчуття свободи, яке він дає, коли першим спускаєшся що свіжому снігу там <3
Моє найулюбленіше хобі – це сноуборд. Намагаюся щосезону кілька разів виїжджати, щоб покататися разом із друзями. Це величезна розрядка. А ще люблю фрірайд і відчуття свободи, яке він дає, коли першим спускаєшся по свіжому снігу там <3
0947
Обирай те, що до душі. Я закохалася в англійську мову з першого класу – у мене була чудова вчителька, яка викладала у нас усі 10 років. Вона завжди казала, що якщо докладати зусиль і добре вчитися, то усе можливо — мене це дуже мотивувало!
Обирай те, що до душі. Я закохалася в англійську мову з першого класу — у мене була чудова вчителька, яка викладала у нас усі 10 років. Вона завжди казала, що якщо докладати зусиль і добре вчитися, то все можливо — мене це дуже мотивувало!
0948
Я трішки більше року працюю у команді продажів Grammarly і паралельно закінчую навчання в університеті – магістратуру за фахом “захист рослин”. Так, мабуть, поєднання цих двох сфер звучить досить незвично :) Спеціальність свого часу обрав через те, що цікавився комерційною стороною аграрної діяльності, навіть хотів бути агротрейдером – адже цей сектор у нашій країні є одним із найперспективніших. Але так склалося, що ще під час навчання на бакалавраті почав займатися продажами – і тепер це саме та робота, яка драйвить та приносить задоволення.
Я трішки більше ніж рік працюю у команді продажів Grammarly і паралельно закінчую навчання в університеті — магістратуру за фахом “захист рослин”. Так, мабуть, поєднання цих двох сфер звучить досить незвично :) Спеціальність свого часу обрав через те, що цікавився комерційною стороною аграрної діяльності, навіть хотів бути агротрейдером — адже цей сектор у нашій країні є одним із найперспективніших. Але так склалося, що ще під час навчання на бакалавраті почав займатися продажами – і тепер це саме та робота, яка драйвить та приносить задоволення.
0949
Темп роботи у продажах неймовірно швидкий, але він драйвить та дає змогу багато встигати. Мене дуже мотивує наша Sales команда – у ній кожен є фахівцем у певному аспекті продажів та знається на тонких нюансах. Тому завжди можна звернутися до колеги за порадою – круто відчувати цю підтримку. У нас командні цілі, і це дуже нас зближує та виключає конкуренцію. Із запуском Grammarly Business – нашого продукту для корпоративних клієнтів – ми почали вчитися разом ще більше, займаємося із тренером з продажів та бізнес-коучем. Думаю, що постійний розвиток навичок – це запорука успіху в цій сфері.
Темп роботи у продажах неймовірно швидкий, але він драйвить та дає змогу багато встигати. Мене дуже мотивує наша Sales команда — у ній кожен є фахівцем у певному аспекті продажів та знається на тонких нюансах. Тому завжди можна звернутися до колеги за порадою — круто відчувати цю підтримку. У нас командні цілі, і це дуже нас зближує та виключає конкуренцію. Із запуском Grammarly Business — нашого продукту для корпоративних клієнтів — ми почали вчитися разом ще більше, займаємося з тренером із продажів та бізнес-коучем. Думаю, що постійний розвиток навичок — це запорука успіху в цій сфері.
0950
Одна з моїх найбільших пристрастей – це музика. Ще з дитинства я займаюся вокалом. І це хобі для душі часто ставало ключем до нових можливостей. У школі я вперше поїхала за кордон зі своєю музичною студією, і потім ми ще багато подорожували та виступали у різних країнах. Під час роботи у Польщі моя колега випадково дізналася, що я займаюся вокалом і запросила на прослуховування до місцевого музичного театру. Так я потрапила до аматорської групи, і ми щомісяця виступали з концертами. Театр допоміг розширити коло спілкування у незнайомому місті, знайти нових друзів та в цілому став одним із факторів, завдяки якому я так довго залишалася працювати за кордоном. Зараз продовжую регулярно займатися академічним вокалом із викладачем та час від час виступаю, у тому числі на заходах у Grammarly.
Одна з моїх найбільших пристрастей — це музика. Ще з дитинства я займаюся вокалом. І це хобі для душі часто ставало ключем до нових можливостей. У школі я вперше поїхала за кордон зі своєю музичною студією, і потім ми ще багато подорожували та виступали у різних країнах. Під час роботи у Польщі моя колега випадково дізналася, що я займаюся вокалом, і запросила на прослуховування до місцевого музичного театру. Так я потрапила до аматорської групи, і ми щомісяця виступали з концертами. Театр допоміг розширити коло спілкування у незнайомому місті, знайти нових друзів та в цілому став одним із факторів, завдяки якому я так довго залишалася працювати за кордоном. Зараз продовжую регулярно займатися академічним вокалом із викладачем та час від часу виступаю, у тому числі на заходах у Grammarly.
0951
Customer Support у Grammarly – це “очі та вуха компанії”. Ми постійно співпрацюємо з іншими командами, насамперед продуктовими та інженерними, передаємо зворотний зв'язок від клієнтів, відстежуємо тенденції у запитах та допомагаємо розвивати продукт, пропонуючи нові ідеї. Нам постійно потрібно бути в курсі найменших змін та оновлень у сервісах Grammarly – тож робочий день зазвичай починається з перегляду усіх апдейтів. Водночас ми і свого роду “база знань” Grammarly, бо знаємо відповіді на практично будь-які запитання щодо продукту. З моменту заснування компанії ми постійно працюємо над автоматизацією процесів – завдяки цьому наша відносно невелика команда підтримує обширну клієнтську базу, яка постійно зростає. Мені робота із запитами користувачів чимось нагадує складання пазлу — наприклад, ти отримуєш лист із кількома різними запитаннями, і моментально вибудовуєш послідовність дій, збираєш необхідні елементи докупи, щоб надати клієнтові максимально повну відповідь. І це щоразу щось нове, тому ніколи не буває нудно!
Customer Support у Grammarly — це “очі та вуха компанії”. Ми постійно співпрацюємо з іншими командами, насамперед продуктовими та інженерними, передаємо зворотний зв'язок від клієнтів, відстежуємо тенденції у запитах та допомагаємо розвивати продукт, пропонуючи нові ідеї. Нам постійно потрібно бути в курсі найменших змін та оновлень у сервісах Grammarly — тож робочий день зазвичай починається з перегляду усіх апдейтів. Водночас ми і свого роду “база знань” Grammarly, бо знаємо відповіді на практично будь-які запитання щодо продукту. З моменту заснування компанії ми постійно працюємо над автоматизацією процесів — завдяки цьому наша відносно невелика команда підтримує обширну клієнтську базу, яка постійно зростає. Мені робота із запитами користувачів чимось нагадує складання пазла — наприклад, ти отримуєш лист із кількома різними запитаннями, і моментально вибудовуєш послідовність дій, збираєш необхідні елементи докупи, щоб надати клієнтові максимально повну відповідь. І це щоразу щось нове, тому ніколи не буває нудно!
0952
Я обожнюю подорожувати та відкривати для себе нові місця. На сьогодні у моїй скарбничці вражень 27 країн. У кожному місті, в якому буваю, намагаюся уявити, чи змогла б я тут пожити певний час – їздити кудись ось на цьому автобусі, купувати продукти у цьому магазині, і так далі. Вперше відчула, що “змогла б” в Іспанії, а Барселона тепер очолює мій персональний рейтинг міст. Люблю її атмосферу і барвистість. Можливо, навіть колись пожила б там місяць чи два. А ще мені дуже подобається, як звучить іспанська мова. У школі в США вивчала її протягом року, але після цього не використовувала. Тому нещодавно почала знову займатися іспанською з репетитором, щоб пригадати та надолужити. А якщо говорити про наступну подорож, коли знову можна буде кудись поїхати – то дуже хотіла би до Франції. Сподіваюся, це “знову” наступить вже зовсім скоро <3 А в нас тут знову рубрика “Grammarly Spotlight” - цього разу знайомимо вас з Юлею, яка працює у нашій команді Customer Support.
Я обожнюю подорожувати та відкривати для себе нові місця. На сьогодні у моїй скарбничці вражень 27 країн. У кожному місті, в якому буваю, намагаюся уявити, чи змогла б я тут пожити певний час — їздити кудись ось на цьому автобусі, купувати продукти у цьому магазині і так далі. Уперше відчула, що “змогла б” в Іспанії, а Барселона тепер очолює мій персональний рейтинг міст. Люблю її атмосферу і барвистість. Можливо, навіть колись пожила б там місяць чи два. А ще мені дуже подобається, як звучить іспанська мова. У школі в США вивчала її протягом року, але після цього не використовувала. Тому нещодавно почала знову займатися іспанською з репетитором, щоб пригадати та надолужити. А якщо говорити про наступну подорож, коли знову можна буде кудись поїхати — то дуже хотіла би до Франції. Сподіваюся, це “знову” наступить вже зовсім скоро <3 А в нас тут знову рубрика “Grammarly Spotlight” — цього разу знайомимо вас з Юлею, яка працює у нашій команді Customer Support.
0953
Якщо описувати атмосферу у Grammarly, то обрав би такі слова. А якщо говорити про роботу над вебредактором - то меня мене це, насамперед, робота над великим і зрілим продуктом, і можливість максимально швидко отримувати зворотний зв'язок про функціонал, який ми додаємо або оптимізуємо. Редактором Grammarly користуються мільйони людей щодня, і наше завдання - зробити так, щоб продукт давав кожному юзеру найкращий клієнтський досвід. А це означає постійне пропрацювання різних сценаріїв та координацію дій з різними командами. І це реально драйвить!
Якщо описувати атмосферу у Grammarly, то обрав би такі слова. А якщо говорити про роботу над вебредактором — то для мене це, насамперед, робота над великим і зрілим продуктом, і можливість максимально швидко отримувати зворотний зв'язок про функціонал, який ми додаємо або оптимізуємо. Редактором Grammarly користуються мільйони людей щодня, і наше завдання — зробити так, щоб продукт давав кожному юзеру найкращий клієнтський досвід. А це означає постійне пропрацювання різних сценаріїв та координацію дій із різними командами. І це реально драйвить!
0954
Я вчу комп’ютер розуміти людську мову. Приблизно так можна дуже базово описати те, чим займаються комп'ютерні лінгвісти. Загалом, ця спеціальність є відносно новою, тому про неї можна почути різні міфи, часто - майже полярні. Хтось вважає, що це - програмування, і усі задачі можна вирішити за допомогою математики та алгоритмів. Хтось думає, що комп'ютерні лінгвісти – це перекладачі, які працюють у комп'ютерних програмах. Насправді ж це поєднання структурної лінгвістики та програмування. Необхідно добре розуміти будову мови та її закономірності для того, щоб описувати правила та моделі, які зможе зрозуміти та проаналізувати комп’ютер – тобто, свого роду “перетворювати мову на код”. При цьому комп’ютерному лінгвісту не обов’язково знати певну мову досконало – тут йдеться про інше, про вміння виокремлювати елементи структури мови та бачити взаємозв’язки між ними. Маючи хороші знання зі структурної лінгвістики, можна працювати практично з будь-якою мовою.
Я вчу комп’ютер розуміти людську мову. Приблизно так можна дуже базово описати те, чим займаються комп'ютерні лінгвісти. Загалом ця спеціальність є відносно новою, тому про неї можна почути різні міфи, часто — майже полярні. Хтось вважає, що це — програмування, й усі задачі можна вирішити за допомогою математики та алгоритмів. Хтось думає, що комп'ютерні лінгвісти — це перекладачі, які працюють у комп'ютерних програмах. Насправді ж це поєднання структурної лінгвістики та програмування. Необхідно добре розуміти будову мови та її закономірності для того, щоб описувати правила та моделі, які зможе зрозуміти та проаналізувати комп’ютер — тобто свого роду “перетворювати мову на код”. При цьому комп’ютерному лінгвісту не обов’язково знати певну мову досконало — тут ідеться про інше, про вміння виокремлювати елементи структури мови та бачити взаємозв’язки між ними. Маючи хороші знання зі структурної лінгвістики, можна працювати практично з будь-якою мовою.
0955
Відразу після завершення навчання я почала працювати на курсах англійської мови у Києві. Основним челенджем тоді був навіть не процес викладання, а побудова стосунків зі студентами. У моїх групах навчалися дорослі, і до кожного потрібно було знайти індивідуальний підхід, спрацюватися та завоювати повагу і довіру. Я тоді щойно закінчила університет, виглядала досить молодо, як на досвідченого вчителя, тому іноді на перших заняттях студенти намагалися якось перевірити мої знання, ставлячи якісь каверзні питання на кшталт “а як англійською буде аґрус і хурма? Зрештою завжди вдавалося з усіма знайти спільну мову. Мені дуже подобалося спостерігати за прогресом моїх студентів та допомагати їм покращувати знання англійської.
Відразу після завершення навчання я почала працювати на курсах англійської мови у Києві. Основним челенджем тоді був навіть не процес викладання, а побудова стосунків зі студентами. У моїх групах навчалися дорослі, і до кожного потрібно було знайти індивідуальний підхід, спрацюватися та завоювати повагу і довіру. Я тоді щойно закінчила університет, виглядала досить молодо, як на досвідченого вчителя, тому іноді на перших заняттях студенти намагалися якось перевірити мої знання, ставлячи якісь каверзні питання на кшталт “а як англійською буде аґрус і хурма?" Зрештою, завжди вдавалося з усіма знайти спільну мову. Мені дуже подобалося спостерігати за прогресом моїх студентів та допомагати їм покращувати знання англійської.
0956
Обидві дипломні роботи в університеті - бакалаврську та магістерську - я писала про обсценну лексику (простими словами - лайку) у єгипетському діалекті арабської мови. Пам'ятаю, як виступала із доповіддю на цю тему на конференції у Франції, у залі тоді було багато носіїв мови, а мені фактично потрібно було розповідати їм, як можна лаятися арабською та звідки ці вирази походять ;) Цікавий досвід, хоч і було трішки незручно. Минулого року вирішила продовжити дослідження на цю тему, але вже у поєднанні з машинним навчанням. У якості свого pet project займалася питанням автоматичного визначення нецензурної мови у постах українською в Twitter - така функція може бути, наприклад, корисною для ідентифікації та фільтрування публікацій, що містять таку лексику. Це був мій перший досвід роботи з моделями машинного навчання, тому не все вдалося на 100%, але я однозначно багато чого навчилась.
Обидві дипломні роботи в університеті — бакалаврську та магістерську — я писала про обсценну лексику (простими словами — лайку) у єгипетському діалекті арабської мови. Пам'ятаю, як виступала із доповіддю на цю тему на конференції у Франції, у залі тоді було багато носіїв мови, а мені фактично потрібно було розповідати їм, як можна лаятися арабською та звідки ці вирази походять ;) Цікавий досвід, хоч і було трішки незручно. Минулого року вирішила продовжити дослідження на цю тему, але вже у поєднанні з машинним навчанням. У якості свого pet project займалася питанням автоматичного визначення нецензурної мови у постах українською в Twitter — така функція може бути, наприклад, корисною для ідентифікації та фільтрування публікацій, що містять таку лексику. Це був мій перший досвід роботи з моделями машинного навчання, тому не все вдалося на 100%, але я однозначно багато чого навчилась.
0957
Моя робота побудована на комунікації з різними людьми та командами. Тому, щоб “перезарядити батарейки” іноді достатньо просто тишини. Нещодавно почав регулярно ходити в басейн, плавання дуже круто допомагає навести порядок у думках. Ну і не працювати на вихідних (навіть, якщо дуже хочеться:).
Моя робота побудована на комунікації з різними людьми та командами. Тому, щоб “перезарядити батарейки”, іноді достатньо просто тишини. Нещодавно почав регулярно ходити в басейн, плавання дуже круто допомагає навести порядок у думках. Ну і не працювати на вихідних (навіть, якщо дуже хочеться:).
0958
Сьогодні у рубриці #GrammarlySpotlight знайомимо вас із Толіком, який працює People Partner у нашій команді та вже 8 років разом із Grammarly: Я навчався у КПІ на факультеті прикладного системного аналізу — а це про прикладну алгебру, аналітичну геометрію, математичний та функціональний аналіз, дискретну математику, фізику та програмування. Під час навчання ще не було повного розуміння, куди потім рухатися далі з таким багажем знань. Тоді ІТ-сектор не розвивався так активно, як зараз. Але так склалося, що мій друг ще студентом влаштувався на першу роботу в ІТ-компанію і запропонував спробувати й мені. Так почався мій шлях в ІТ — спочатку в ролі аналітика, а згодом — QA-інженера. А ще за деякий час я очолив інженерну команду, яка створювала антивірусне програмне забезпечення.
Сьогодні у рубриці #GrammarlySpotlight знайомимо вас із Толіком, який працює People Partner у нашій команді та вже 8 років разом із Grammarly. Я навчався у КПІ на факультеті прикладного системного аналізу — а це про прикладну алгебру, аналітичну геометрію, математичний та функціональний аналіз, дискретну математику, фізику та програмування. Під час навчання ще не було повного розуміння, куди потім рухатися далі з таким багажем знань. Тоді ІТ-сектор не розвивався так активно, як зараз. Але так склалося, що мій друг ще студентом влаштувався на першу роботу в ІТ-компанію і запропонував спробувати й мені. Так почався мій шлях в ІТ — спочатку в ролі аналітика, а згодом — QA-інженера. А ще за деякий час я очолив інженерну команду, яка створювала антивірусне програмне забезпечення.
0959
Перша робота QA-інженером дала крутий досвід та багато чого навчила, мені подобалося розбирати продукт на деталі та вивчати його. Цікаво, як швидко все змінюється та прогресує в індустрії — наприклад, у часи мого студентства продукт іноді міг компілюватися хвилин 45—годину. І поки це відбувалося, ти не міг працювати з комп’ютером, треба було просто чекати. Доводилося постійно підходити і перевіряти, скільки ж там ще залишилося до кінця. Тож ми з колегами створили скрипт, який інтегрувався з мобільними операторами (на той час вони це дозволяли безкоштовно) — щоб отримувати смс, коли все буде зібрано і можна буде повертатися до роботи. Тоді нам здавалося, що це ну дуже круто!
Перша робота QA-інженером дала крутий досвід та багато чого навчила, мені подобалося розбирати продукт на деталі та вивчати його. Цікаво, як швидко все змінюється та прогресує в індустрії — наприклад, у часи мого студентства продукт іноді міг компілюватися хвилин 45—годину. І поки це відбувалося, ти не міг працювати з комп’ютером, треба було просто чекати. Доводилося постійно підходити і перевіряти, скільки ж там іще залишилося до кінця. Тож ми з колегами створили скрипт, який інтегрувався з мобільними операторами (на той час вони це дозволяли безкоштовно) — щоб отримувати смс, коли все буде зібрано і можна буде повертатися до роботи. Тоді нам здавалося, що це ну дуже круто!
0961
Для мене це must в арсеналі менеджера з продажів. Результат залежить від тебе, тому потрібно докладати максимум зусиль. Вміти слухати і чути – теж дуже важливо, щоб пропонувати клієнтові саме те, що йому потрібно. Ведення записів – це про організованість процесу. Відверто кажучи – не найзахопливіша, але дуже потрібна частина роботи. Після кожного дзвінка чи презентації варто документувати отримані дані та інсайти – так не пропустиш важливі деталі та залишиш підказки на майбутнє і для себе, і для колег, яким може знадобитися щось уточнити. А ще вважаю, що необхідно бути в курсі останніх новин у світі – коли спілкуєшся з клієнтами з різних країн, потрібно вміти підтримати розмову і говорити про щось, крім продукту. Врешті-решт, купують не компанії, а люди – про це не можна забувати.
Для мене — це must в арсеналі менеджера з продажів. Результат залежить від тебе, тому потрібно докладати максимум зусиль. Вміти слухати і чути — теж дуже важливо, щоб пропонувати клієнтові саме те, що йому потрібно. Ведення записів — це про організованість процесу. Відверто кажучи — не найзахопливіша, але дуже потрібна частина роботи. Після кожного дзвінка чи презентації варто документувати отримані дані та інсайти — так не пропустиш важливі деталі та залишиш підказки на майбутнє і для себе, і для колег, яким може знадобитися щось уточнити. А ще вважаю, що необхідно бути в курсі останніх новин у світі — коли спілкуєшся з клієнтами з різних країн, потрібно вміти підтримати розмову і говорити про щось, окрім продукту. Врешті-решт, купують не компанії, а люди — про це не можна забувати.
0962
На момент переходу на роль general manager у мене був досвід керування командами, але не досить знань про різні деталі адміністративної та операційної роботи, довелося багато чого вчитися на практиці. Думаю, що великий плюс роботи у стартапі — це можливість пробувати різні ідеї та підходи, робити помилки та правильні висновки з них, щоб врешті по частинках вибудувати щось абсолютно нове. Одним із найбільших проєктів на цьому етапі моєї роботи був новий офіс (поточна домівка Grammarly) — від етапу вибору приміщення до будівництва та переїзду. Усі перипетії та курйози, пов'язані з ними, заслуговують окремої історії. Але зате нам з колегами тепер не страшний будь-який ремонт :) Моє найулюбленіше місце вже на двох поверхах офісу — зона зі штучним багаттям. Нам дуже хотілося, щоб у команди з’явився такий особливий острівець з атмосферою кемпінгу десь у горах. People Partner — це…
На момент переходу на роль general manager у мене був досвід керування командами, але не мав досить знань про різні деталі адміністративної та операційної роботи, довелося багато чого вчитися на практиці. Думаю, що великий плюс роботи у стартапі — це можливість пробувати різні ідеї та підходи, робити помилки та правильні висновки з них, щоб врешті по частинках вибудувати щось абсолютно нове. Одним із найбільших проєктів на цьому етапі моєї роботи був новий офіс (поточна домівка Grammarly) — від етапу вибору приміщення до будівництва та переїзду. Усі перипетії та курйози, пов'язані з ними, заслуговують окремої історії. Але зате нам з колегами тепер не страшний будь-який ремонт :) Моє найулюбленіше місце вже на двох поверхах офісу — зона зі штучним багаттям. Нам дуже хотілося, щоб у команди з’явився такий особливий острівець з атмосферою кемпінгу десь у горах. People Partner — це…
0963
Після повернення ще школяркою викладала на курсах англійської та вела розмовні клуби у рідному місті. Пам’ятаю, що у рік, коли я закінчувала школу, модно і престижно було вступати на юридичні чи економічні факультети. Але коли ми з батьками почали обговорювати мою майбутню спеціальність, тато сказав — “обирай не те, що модно, а те, що до душі”. Так я вступила на філологічний факультет і отримала диплом викладача англійської мови.
Після повернення ще школяркою викладала на курсах англійської та вела розмовні клуби у рідному місті. Пам’ятаю, що у рік, коли я закінчувала школу, модно і престижно було вступати на юридичні чи економічні факультети. Але коли ми з батьками почали обговорювати мою майбутню спеціальність, тато сказав — “обирай не те, що модно, а те, що до душі”. Так я вступила на філологічний факультет і отримала диплом викладача англійської мови.
0964
Про спуски і підйоми або як не здаватися, якщо не все працює, як задумано. Робота у продукт-менеджменті - це великою мірою робота з гіпотезами. І вони не завжди можуть виправдати сподівання. Десь 1,5 року моя команда працювала над стартапом всередині компанії, ми доклали дуже багато зусиль для того, щоб вивести продукт на належний рівень і збільшити клієнтську базу. Але наші очікування щодо масштабу росту не виправдалися. Ця ситуація стала хорошим уроком для всіх. Насамперед про те, що не можна здаватися, навіть коли щось не виходить, потрібно робити висновки, щоб у подальшій роботі передбачати помилки і уникати їх. А ще - що не треба напряму асоціювати результати роботи з собою (якщо продукт успішний, не значить, що ти успішний, і навпаки). А взагалі найкрутіше відчуття для PM-а, на мою думку, це гордість за завершення повного циклу робіт - від моменту, коли ти знайшов ідею, і до моменту її фінальної реалізації у продукті, коли новий функціонал стає доступним користувачам. Для мене це показник зрілості продакт-менеджера.
Про спуски і підйоми або як не здаватися, якщо не все працює, як задумано. Робота у продукт-менеджменті — це великою мірою робота з гіпотезами. І вони не завжди можуть виправдати сподівання. Десь 1,5 року моя команда працювала над стартапом усередині компанії, ми доклали дуже багато зусиль для того, щоб вивести продукт на належний рівень і збільшити клієнтську базу. Але наші очікування щодо масштабу росту не виправдалися. Ця ситуація стала хорошим уроком для всіх. Насамперед про те, що не можна здаватися, навіть коли щось не виходить, потрібно робити висновки, щоб у подальшій роботі передбачати помилки й уникати їх. А ще — що не треба напряму асоціювати результати роботи з собою (якщо продукт успішний, не значить, що ти успішний, і навпаки). А взагалі найкрутіше відчуття для PM-а, на мою думку, це гордість за завершення повного циклу робіт — від моменту, коли ти знайшов ідею, і до моменту її фінальної реалізації у продукті, коли новий функціонал стає доступним користувачам. Для мене це показник зрілості продакт-менеджера.
0965
Як і деякі інші колеги з Grammarly, у школі я отримав стипендію за програмою FLEX та 1 рік навчався за обміном у США. У 15 років поїхати до іншої країни, адаптуватися до іншої культури – непросто, але дуже цікаво. Незважаючи на те, що я ріс у Києві, де здавалося б завжди вирує життя, на той момент я все одно перебував у “своєму маленькому світі”, і ця поїздка дозволила мені вийти за його межі, розширити світогляд. Завдяки FLEX зміг вивести на новий рівень знання англійської мови, що дуже допомогло у подальшій роботі. За програмою потрапив до сім’ї з одностатевим шлюбом (дві мами) та двома прийомними дітьми. Дуже вдячний їм за час, який вони приділили мені, та за те, що навчили людяності та повазі до відмінностей.
Як і деякі інші колеги з Grammarly, у школі я отримав стипендію за програмою FLEX та 1 рік навчався за обміном у США. У 15 років поїхати до іншої країни, адаптуватися до іншої культури — непросто, але дуже цікаво. Незважаючи на те, що я ріс у Києві, де, здавалося б, завжди вирує життя, на той момент я все одно перебував у “своєму маленькому світі”, і ця поїздка дозволила мені вийти за його межі, розширити світогляд. Завдяки FLEX зміг вивести на новий рівень знання англійської мови, що дуже допомогло у подальшій роботі. За програмою потрапив до сім’ї з одностатевим шлюбом (дві мами) та двома прийомними дітьми. Дуже вдячний їм за час, який вони приділили мені, та за те, що навчили людяності та поваги до відмінностей.
0968
Через декілька років викладання зрозуміла, що міцно засіла у своїй зоні комфорту і робота перестала бути викликом. Захотілося спробувати щось нове, і я подумала, а чому б не в ІТ? Тоді я побачила вакансію рекрутера у Grammarly і, попри відсутність досвіду, чомусь вирішила відправити резюме :) На диво мені все одно запропонували пройти співбесіду, але на іншу посаду — Customer Support Specialist. Спершу я сумнівалася чи варто. У моїй голові на той момент існував певний стереотип про роботу у службі підтримки клієнтів — дзвінки та одноманітні завдання, які виконуєш на автоматі. Але після детальнішого спілкування зрозуміла, що у Grammarly все організовано зовсім інакше. Під час співбесіди в офісі я дуже надихнулася атмосферою та людьми, тож прийняла пропозицію приєднатися до команди. І от я з Grammarly вже майже 4 роки!
Через декілька років викладання зрозуміла, що міцно засіла у своїй зоні комфорту і робота перестала бути викликом. Захотілося спробувати щось нове, і я подумала, а чому б не в ІТ? Тоді я побачила вакансію рекрутера у Grammarly і, попри відсутність досвіду, чомусь вирішила відправити резюме :) На диво, мені все одно запропонували пройти співбесіду, але на іншу посаду — Customer Support Specialist. Спершу я сумнівалася, чи варто. У моїй голові на той момент існував певний стереотип про роботу у службі підтримки клієнтів — дзвінки та одноманітні завдання, які виконуєш на автоматі. Але після детальнішого спілкування зрозуміла, що у Grammarly все організовано зовсім інакше. Під час співбесіди в офісі я дуже надихнулася атмосферою та людьми, тож прийняла пропозицію приєднатися до команди. І от я з Grammarly вже майже 4 роки!
0969
Не буду ніколи мріяти про більше, ніж мати почуття та відчувати їх сповна. Хочу бути цікавою собі та оточуючім; бути корисною та люблячою. Давай грати у цікаве життя, та бути тими, кими ми ніколи не станемо. Пусті люди - кажуьт вони. Але ми не пусті, ми просто мріємо жити так, аби не було соромно за пусте життя. Почуття, відкритість та відвертість - це привілєї не для всіх. Вони виборюються сльзоми та роздумами.
Не буду ніколи мріяти про більше, ніж мати почуття та відчувати їх сповна. Хочу бути цікавою собі та оточенню; бути корисною та люблячою. Давай грати у цікаве життя та бути тими, кими ми ніколи не станемо. Пусті люди — кажуть вони. Але ми не пусті, ми просто мріємо жити так, аби не було соромно за пусте життя. Почуття, відкритість та відвертість — це привілеї не для всіх. Вони виборюються сльозами та роздумами.
0970
Як почати продавати, якщо ніколи цього не робив. Зв’язки у FLEX-спільноті допомогли з першою роботою у продажах на ринок США – працював із вихідними дзвінками, яких могло бути до сорока за 8-годинну зміну. Трішки смішно порівнювати мій перший дзвінок потенційному клієнту і те, як це відбувається тепер, три роки потому. Тоді я дуже хвилювався, а за спиною стояв менеджер (який тепер до речі один із моїх друзів :), який мав слухати, чи правильно я говорю за скриптом. Перші кілька місяців складно, почуваєшся розгубленим, коли доводиться відхилятися від сценарію, але згодом “набиваєш руку” і починаєш вести розмову впевненіше. Мені подобається спілкування з людьми, тому дзвінки завжди давалися легко. А взагалі, вважаю, що для майстерності продавця немає меж.
Як почати продавати, якщо ніколи цього не робив. Зв’язки у FLEX-спільноті допомогли з першою роботою у продажах на ринок США — працював із вихідними дзвінками, яких могло бути до сорока за 8-годинну зміну. Трішки смішно порівнювати мій перший дзвінок потенційному клієнту і те, як це відбувається тепер, три роки потому. Тоді я дуже хвилювався, а за спиною стояв менеджер (який тепер, до речі, один із моїх друзів :), який мав слухати, чи правильно я говорю за скриптом. Перші кілька місяців складно, почуваєшся розгубленим, коли доводиться відхилятися від сценарію, але згодом “набиваєш руку” і починаєш вести розмову впевненіше. Мені подобається спілкування з людьми, тому дзвінки завжди давалися легко. А взагалі, вважаю, що для майстерності продавця немає меж.
0971
У нашій команді комп’ютерних лінгвістів у И є гарна традиція якось оригінально вітати один одного з днем народження. Це зазвичай якісь квести, детективні ігри та навіть міні-постановки, які придумуємо разом. Наприкінці зими день народження святкувала наша колега, яка дуже любить гру в шахи. Тому ми розмітили величезну шахову дошку просто на нашій “арені” в офісі, одяглися як шахові фігури (або взяли якісь предмети, щоб було зрозуміло яка саме ти фігура), і стали на дошці в комбінації з шахової задачі. А колезі було потрібно дивлячись на цю імпровізовану дошку згори з мосту на другому поверсі, керувати нами, щоб виграти партію. Було дуже весело, і це саме ті моменти, які запам'ятовуються надовго!
У нашій команді комп’ютерних лінгвістів є гарна традиція якось оригінально вітати один одного з днем народження. Це зазвичай якісь квести, детективні ігри та навіть мініпостановки, які придумуємо разом. Наприкінці зими день народження святкувала наша колега, яка дуже любить гру в шахи. Тому ми розмітили величезну шахову дошку просто на нашій “арені” в офісі, одяглися як шахові фігури (або взяли якісь предмети, щоб було зрозуміло, яка саме ти фігура), і стали на дошці в комбінації з шахової задачі. А колезі було потрібно, дивлячись на цю імпровізовану дошку згори з мосту на другому поверсі, керувати нами, щоб виграти партію. Було дуже весело, і це саме ті моменти, які запам'ятовуються надовго!
0972
Три останні роки у нашій команді я курую напрямок навчання. Мені дуже хотілося застосовувати свої навички викладача, і тому я взяла участь в розробці внутрішнього тренінгу для нових членів Support команди. Ми створили власну електронну систему – з теоретичною інформацією та практичними вправами. Такий курс для нових колег триває 3-4 тижні, і в навчанні їх супроводжують тренери. Тепер я менше займаюся запитами від користувачів, і майже весь робочий час приділяю викладанню, адже наша команда постійно росте – разом із нашою базою клієнтів. Майже 70% нинішньої Support команди Grammarly проходили цей курс зі мною. Люблю ділитися знаннями з новими колегами і у відповідь бачити віддачу та вдячність. Викладання мене не виснажує, а навпаки — заряджає енергією та драйвить.
Три останні роки у нашій команді я курую напрямок навчання. Мені дуже хотілося застосовувати свої навички викладача, і тому я взяла участь у розробці внутрішнього тренінгу для нових членів Support команди. Ми створили власну електронну систему — з теоретичною інформацією та практичними вправами. Такий курс для нових колег триває 3-4 тижні, і в навчанні їх супроводжують тренери. Тепер я менше займаюся запитами від користувачів і майже весь робочий час приділяю викладанню, адже наша команда постійно росте — разом із нашою базою клієнтів. Майже 70% нинішньої Support команди Grammarly проходили цей курс зі мною. Люблю ділитися знаннями з новими колегами й у відповідь бачити віддачу та вдячність. Викладання мене не виснажує, а навпаки — заряджає енергією та драйвить.
0974
Я приєднався до Grammarly у ролі менеджера QA-команди у 2012 році. Пам’ятаю співбесіду ще в одному з перших офісів компанії просто у квартирі недалеко від метро Тараса Шевченка. Тоді навіть уявити було складно, до яких масштабів ми виростемо, та як змінюватимуться мої ролі в межах Grammarly. Чотири роки я очолював та розбудовував команду, яка займалася автоматизацією тестування. Тоді ми багато обговорювали майбутню інженерну структуру Grammarly та як функція QA розвиватиметься із ростом компанії. Поступово прийшли до підходу, який використовуємо і зараз — коли кожна інженерна команда відповідає за повний цикл розробки — від участі у плануванні дизайну до тестування та підтримки продукту після релізу. У період трансформації функції QA найочевиднішим варіантом для мене було продовжити роботу менеджером однієї з інженерних команд, але несподівано я отримав пропозицію спробувати себе у новій операційній ролі. Так я спочатку почав виконувати обов’язки general manager у київському офісі, а у 2019 році перейшов до новоствореного департаменту People.
Я приєднався до Grammarly у ролі менеджера QA-команди у 2012 році. Пам’ятаю співбесіду ще в одному з перших офісів компанії просто у квартирі недалеко від метро "Тараса Шевченка". Тоді навіть уявити було складно, до яких масштабів ми виростемо та як змінюватимуться мої ролі в межах Grammarly. Чотири роки я очолював та розбудовував команду, яка займалася автоматизацією тестування. Тоді ми багато обговорювали майбутню інженерну структуру Grammarly та як функція QA розвиватиметься із ростом компанії. Поступово прийшли до підходу, який використовуємо і зараз — коли кожна інженерна команда відповідає за повний цикл розробки — від участі у плануванні дизайну до тестування та підтримки продукту після релізу. У період трансформації функції QA найочевиднішим варіантом для мене було продовжити роботу менеджером однієї з інженерних команд, але несподівано я отримав пропозицію спробувати себе у новій операційній ролі. Так я спочатку почав виконувати обов’язки general manager у київському офісі, а у 2019 році перейшов до новоствореного департаменту People.
0975
Кілька місяців назад приїхав у гості до батьків і почув, як мама розмовляє з кимось по телефону. Так, син в гості приїхав. Так, в Києві працює. Ким? Емм, бренд-менеджером. Буває досить складно пояснити рідним, у чому полягає моя робота. Вони чомусь уявляють це собі більше як просування продукту, щось ближче до реклами і продажів. Насправді, ж для мене продакт-менеджмент - це мікс технологій, бізнесу та дизайну.
Кілька місяців назад приїхав у гості до батьків і почув, як мама розмовляє з кимось по телефону. Так, син у гості приїхав. Так, у Києві працює. Ким? Емм, бренд-менеджером. Буває досить складно пояснити рідним, у чому полягає моя робота. Вони чомусь уявляють це собі більше як просування продукту, щось ближче до реклами і продажів. Насправді ж для мене продакт-менеджмент — це мікс технологій, бізнесу та дизайну.
0976
Про те, як виглядає мій робочий день. До того як отримати пропозицію працювати у Grammarly, я сам активно користувався сервісом на попередній роботі. Зараз працюю у команді на посаді Sales Representative. У майже 90% випадків працюю з клієнтами, які проактивно до нас звертаються – спілкуюся з ними, з’ясовую їхні потреби та болі, проводжу демо продукту, формую пропозицію та відповідаю за укладання угоди. Ми працюємо з різними країнами та часовими поясами (привіт, еспресо) – може бути так, що розпочинаю день зі дзвінка до клієнта з Південної Африки, продовжую розмовою з компанією з Британії, а завершую презентацією для фірми з Індії. А ще ми проводимо інтерв’ю з постійними клієнтами – щоб зрозуміти, чим саме вони керувалися під час прийняття рішення щодо покупки. Такі дослідження дуже допомагають вибудовувати подальшу стратегію продажів.
Про те, як виглядає мій робочий день. До того як отримати пропозицію працювати у Grammarly, я сам активно користувався сервісом на попередній роботі. Зараз працюю у команді на посаді Sales Representative. У майже 90% випадків працюю з клієнтами, які проактивно до нас звертаються — спілкуюся з ними, з’ясовую їхні потреби та болі, проводжу демо продукту, формую пропозицію та відповідаю за укладання угоди. Ми працюємо з різними країнами та часовими поясами (привіт, еспресо) – може бути так, що розпочинаю день зі дзвінка до клієнта з Південної Африки, продовжую розмовою з компанією з Британії, а завершую презентацією для фірми з Індії. А ще ми проводимо інтерв’ю з постійними клієнтами — щоб зрозуміти, чим саме вони керувалися під час прийняття рішення щодо покупки. Такі дослідження дуже допомагають вибудовувати подальшу стратегію продажів.
0977
Таке питання часто чую від знайомих та друзів. До Grammarly приєдналася трішки більше року назад. Я саме приїхала у відпустку з Польші, і подруга розповіла про відкриту вакансію у Customer Support. Вирішила спробувати, вже буквально за 3 дні пройшла всі етапи та отримала оффер, а ще через кілька місяців – остаточно повернулася до України. Трішки про те, як працює Customer Support у Grammarly – у нас немає підтримки телефоном, ми відповідаємо за запити користувачів електронною поштою. Усі вхідні запити автоматично розподіляються за тематичними напрямами і потрапляють на опрацювання до відповідної команди підтримки. Я разом з колегами займаюся запитами щодо Trust and Safety (довіра та безпека), а також віднедавна стала Business Excellence Lead – це роль, яка передбачає допомогу іншим членам команди Support, перевіряє якість роботи та допомагає порадами.
Таке питання часто чую від знайомих та друзів. До Grammarly приєдналася трішки більше року назад. Я саме приїхала у відпустку з Польщі, і подруга розповіла про відкриту вакансію у Customer Support. Вирішила спробувати, вже буквально за 3 дні пройшла всі етапи та отримала оффер, а ще через кілька місяців — остаточно повернулася до України. Трішки про те, як працює Customer Support у Grammarly – у нас немає підтримки телефоном, ми відповідаємо за запити користувачів електронною поштою. Усі вхідні запити автоматично розподіляються за тематичними напрямами і потрапляють на опрацювання до відповідної команди підтримки. Я разом з колегами займаюся запитами щодо Trust and Safety (довіра та безпека), а також віднедавна стала Business Excellence Lead — це роль, яка передбачає допомогу іншим членам команди Support, перевіряє якість роботи та допомагає порадами.
0979
Для мене важлива фізична активність, щоб завантажити тіло – це допомагає перемкнутися і розслабити мозок після робочого дня. Зазвичай відвідую спортзал, зараз виходжу на пробіжки. А ще обожнюю музику та збираю вінілові платівки – у них є щось автентичне, крафтове. І якось так склалося, що жодного вінілу поки не придбав сам :) – багато подарували, частина була у колекції квартири, яку винаймаю. Улюблена платівка просто зараз – альбом Jazzmatazz від американського музиканта Guru – такий собі мікс хіп-хопу та джазу. Звісно, завжди можна просто увімкнути трек на телефоні. Але ж у платівках ж є своя магія – можна спостерігати за тим, як “зчитується звук”.
Для мене важлива фізична активність, щоб завантажити тіло — це допомагає перемкнутися і розслабити мозок після робочого дня. Зазвичай відвідую спортзал, зараз виходжу на пробіжки. А ще обожнюю музику та збираю вінілові платівки — у них є щось автентичне, крафтове. І якось так склалося, що жодного вінілу поки не придбав сам :) – багато подарували, частина була у колекції квартири, яку винаймаю. Улюблена платівка просто зараз — альбом Jazzmatazz від американського музиканта Guru — такий собі мікс хіп-хопу та джазу. Звісно, завжди можна просто увімкнути трек на телефоні. Але ж у платівках є своя магія — можна спостерігати за тим, як “зчитується звук”.
0980
Людина, яка працює з менеджерами, допомагає оптимізувати HR-процеси і підтримувати ефективну роботу. Моє завдання — забезпечувати, щоб у менеджерів були потрібні інструменти для роботи з членами команди, а кожен член команди розумів свої цілі, можливості росту в межах компанії, отримував регулярний зворотний зв'язок та підтримку. Для цього ми створюємо внутрішні HR-програми та системи аналітики, надаємо коучинг. Якби я пояснював це ж своєму 8-річному синові, то напевно сказав би, що People Partner — це “той, хто допомагає командам дружити, разом будувати класні проєкти і отримувати задоволення від своєї справи” :) Те, що мені найбільше подобається у цій ролі — це водночас і найскладніший її аспект — робота з людьми, надання ефективного зворотного зв’язку та іноді потреба вирішувати нетривіальні ситуації. Але наскільки радісно, коли розумієш, що зміг допомогти!
Людина, яка працює з менеджерами, допомагає оптимізувати HR-процеси і підтримувати ефективну роботу. Моє завдання — забезпечувати, щоб у менеджерів були потрібні інструменти для роботи з членами команди, а кожен член команди розумів свої цілі, можливості росту в межах компанії, отримував регулярний зворотний зв'язок та підтримку. Для цього ми створюємо внутрішні HR-програми та системи аналітики, надаємо коучинг. Якби я пояснював це ж своєму 8-річному синові, то, напевно, сказав би, що People Partner — це “той, хто допомагає командам дружити, разом будувати класні проєкти й отримувати задоволення від своєї справи” :) Те, що мені найбільше подобається у цій ролі — це водночас і найскладніший її аспект — робота з людьми, надання ефективного зворотного зв’язку та іноді потреба вирішувати нетривіальні ситуації. Але наскільки радісно, коли розумієш, що зміг допомогти!
0982
Привіт! Ми давно вже з тобою не бачились. Як твоє життя? Я б хотіла за запросити тебе на свій день народження. Я планує святкувати дн у ресторані. Ми ходили туди якось з чоловіком і мені там дуже сподобалося. Щоправда там не так вже і дешево, але мені це місце дуже подобається, тому я готова платити будь-які гроші. Приходь до мене на свято в цю суботу, о 19.00. Щодо подарунку я навіть не знаю. У мене в принципі все є. Можливо мені зотілося б мати нову плойку. Також одразу скажу про дрес-код: в чому хочеш, в тому і приходь. Я тебе раба бачити у будь-якому вигляді. До речі, хотіла сказати, що запросила ще багато колег. Я змвнила роботу і тепер у мене з'явилося багато нових друзів. Я вневнена, тобі буде з гими дуже цікаво поспілкуватися.
Привіт! Ми давно вже з тобою не бачились. Як твоє життя? Я б хотіла запросити тебе на свій день народження. Я планую святкувати дн у ресторані. Ми ходили туди якось з чоловіком, і мені там дуже сподобалося. Щоправда, там не так уже й дешево, але мені це місце дуже подобається, тому я готова платити будь-які гроші. Приходь до мене на свято в цю суботу о 19.00. Щодо подарунка я навіть не знаю. У мене в принципі все є. Можливо, мені хотілося б мати нову плойку. Також одразу скажу про дрес-код: у чому хочеш, у тому і приходь. Я тебе рада бачити у будь-якому вигляді. До речі, хотіла сказати, що запросила ще багато колег. Я змінила роботу, і тепер у мене з'явилося багато нових друзів. Я впевнена, тобі буде з ними дуже цікаво поспілкуватися.
0983
Хелоу! вибач, що я не написала тобі раніше. От пишу в останній момент. Приходь до мене на вечірку з нагоди дня народження. Я буду дуже рада тебе бачити. Святкувати буду вдома, бо зараз це найоптимальніший варіант. Про дрес-код: у нас буде костюмований вечірка, тому буду чекати на тебе в костюмі. Стосовно подарунку, можеш не перейматися, бо ти - мій головний подарунок! Окрім тебе ще буде багато моїх друзів і колег, яких ти і так знаєш :) побачимося!
Хелоу! Вибач, що я не написала тобі раніше. От пишу в останній момент. Приходь до мене на вечірку з нагоди дня народження. Я буду дуже рада тебе бачити. Святкувати буду вдома, бо зараз це найоптимальніший варіант. Про дрес-код: у нас буде костюмована вечірка, тому буду чекати на тебе в костюмі. Стосовно подарунка, можеш не перейматися, бо ти — мій головний подарунок! Окрім тебе, ще буде багато моїх друзів і колег, яких ти і так знаєш :) Побачимося!
0984
Прівіт мій любий друже! Запрошую тебе та твою дружину на мій день народження. Я бажаю відсвткувати цей день не я завжді в кафе з шашликами та горилкою. Помятаю як у детінстві ми бажалі бути пірататі або чаклунами і тому я вирішів зробити тематичне свято і темою буде пірати та чаклуни. Тому прошу вас жинкою підготуватися до цого дня. Зробіть костюмі улюбленнимі з улюбленіх героїв. Двадцать пьятого грудня о шостій годіні вечора автобус буде чекаті вас біля вїзду до села троещіна, ну ти розуміїш. З нетерпінням та поваго твій друже Мікола Деснянскій!
Привіт, мій любий друже! Запрошую тебе та твою дружину на мій день народження. Я бажаю відсвяткувати цей день не як завжди в кафе із шашликами та горілкою. Пам'ятаю, як у дитинстві ми бажалі бути піратами або чаклунами, і тому я вирішив зробити тематичне свято і темою буде Пірати та чаклуни". Тому прошу вас, жінкою, підготуватися до цього дня. Зробіть костюми з улюбленими героями. Двадцять п'ятого грудня о шостій годині вечора автобус буде чекати вас біля в'їзду до села Троєщина, ну ти розумієш. З нетерпінням та повагою, твій друг Микола Деснянський!
0985
Привіт,друже. Маю честь запросити тебе на свій День Народження. Він буде проходити 6 червня 2020 року у клубі "Біла Троянда ". Дрес-код довільний, одягай що хочеш. Є невелике прохання щодо подарунку: я хочу собі машину і тому треба, щоб всі гості скинули мені на картку по 1000 гривень. Номер карти додаю. На святі буде дуже весело та смачно. Різноманітні конкурси та голі дівчата. Також буде присутній твій любий Евген. Так шо приходь.
Привіт, друже. Маю честь запросити тебе на свій день народження. Він буде проходити 6 червня 2020 року у клубі "Біла Троянда". Дрес-код довільний, одягай, що хочеш. Є невелике прохання щодо подарунка: я хочу собі машину і тому треба, щоб усі гості скинули мені на картку по 1000 гривень. Номер карти додаю. На святі буде дуже весело та смачно. Різноманітні конкурси та голі дівчата. Також буде присутній твій любий Євген. Так шо приходь.
0986
Привіт, Юля! Як ти знаєш, я буду в Києві незабаром і дуже хочу зустрітися з тобою. І дуже хочу побачити багатьох інших наших спільних подруг і знайомих. Аби зібрати до купи усіх найближчих друзів, я вирішила влаштувати вечірку на честь мого дня нарожденя. Так, він був вже майже з півроку тому, але це чудовий привід, аби усі організувалися і підлаштували свої плани, аби зустрітися старою компанією. Я знайшла і забронювала чудову локацію з басейном під відкритим небом і смачними коктейлями та смузі - 16 вересня, о 12:00, вул. Оболонська, 89, спа-готель «Баден-Баден». Для того, аби створити особливу і колоритну атмосферу, окрім захисних масок та купальників, для вечері пропоную дрес-код - одяг червоних кольорів! Щодо подарунку, я лечу з маленькою валізою, тому, ідеальний варіант - записи мене у хороший новий ресторан, де я ще не була. Чекаю на зустріч!
Привіт, Юлю! Як ти знаєш, я буду в Києві незабаром і дуже хочу зустрітися з тобою. І дуже хочу побачити багатьох інших наших спільних подруг і знайомих. Аби зібрати до купи усіх найближчих друзів, я вирішила влаштувати вечірку на честь мого дня народження. Так, він був уже майже з пів року тому, але це чудовий привід, аби всі організувалися і підлаштували свої плани, аби зустрітися старою компанією. Я знайшла і забронювала чудову локацію з басейном під відкритим небом і смачними коктейлями та смузі — 16 вересня, о 12:00, вул. Оболонська, 89, спа-готель «Баден-Баден». Для того, аби створити особливу і колоритну атмосферу, окрім захисних масок та купальників, для вечері пропоную дрес-код — одяг червоних кольорів! Щодо подарунка, я лечу з маленькою валізою, тому ідеальний варіант — записи мене у хороший новий ресторан, де я ще не була. Чекаю на зустріч!
0987
Дорогий друг! Запрошую тебе на святкування мого дня народження, яке відбудеться за адресою: ресторан «Хвиля», метро «Лівобережна». Свято починається о шостій годині, сьомого серпня. Форма одежі зручна, у програмі будуть конкурси. Подарунок мати необов’язково але ви будете проскановані на наявність гарного настрою. На території ресторану є дитячий майданчик і ми готуємо розваги для ваших діточок! Мій номер телефону: +3809990909.
Дорогий друже! Запрошую тебе на святкування мого дня народження, яке відбудеться за адресоюу ресторані «Хвиля», метро «Лівобережна». Свято починається о шостій годині, сьомого серпня. Форма одежі зручна, у програмі будуть конкурси. Подарунок мати необов’язково, але ви будете проскановані на наявність гарного настрою. На території ресторану є дитячий майданчик і ми готуємо розваги для ваших діточок! Мій номер телефону: +3809990909.
0988
Привіт, Віко! Якщо пам'ятаєш, я ще місяц тому казала, що хочу організувати вечірку. Ми з тих пір майже не бачились. Я сподіваюсь в тебе немає планів на тридцяте число. Знаю, часу на підготовку обмаль, всього два тижні. Але не переживай, це не надто серьйозний ""івент"" :) Ми з Арсеном орендуємо будиночок за Київом. Я зкину координати тобі в окремому додатку. Напиши, якщо тобі не зручно добиратися самостійно. В нас є подруга з машиною, там знайдеться місце. Втім, якщо ти хочеш бути не сама - це також не буде проблемою. Частувань вистачить на всіх, це точно! Щодо подарунку можеш зовсім не перейматися. Ти знаєш, як я обожнюю твої листівки ручної роботи. Пляшечка чогось смачного також ніколи не буде зайвою - залишаю це на твій розсуд. Вдягай щось комфортне, і захопи з собою купальник! Чекаю на твою відповідь, обіймаю, Маша
Привіт, Віко! Якщо пам'ятаєш, я ще місяць тому казала, що хочу організувати вечірку. Ми з тих пір майже не бачились. Я сподіваюсь, у тебе немає планів на тридцяте число. Знаю, часу на підготовку обмаль, всього два тижні. Але не переживай, це не надто серйозний "івент" :) Ми з Арсеном орендуємо будиночок за Києвом. Я скину координати тобі в окремому додатку. Напиши, якщо тобі незручно добиратися самостійно. У нас є подруга з машиною, там знайдеться місце. Втім, якщо ти хочеш бути не сама — це також не буде проблемою. Частувань вистачить на всіх, це точно! Щодо подарунка можеш зовсім не перейматися. Ти знаєш, як я обожнюю твої листівки ручної роботи. Пляшечка чогось смачного також ніколи не буде зайвою — залишаю це на твій розсуд. Вдягай щось комфортне і захопи з собою купальник! Чекаю на твою відповідь, обіймаю, Маша
0990
Добрий день і гарного здоров'я, шановна Олена Петрівна! Сподіваюся в ці нелегкі часи Ваші справи йдуть добре. Пишу Вам не просто так, а з цілком визначеною метою. Як Ви мабуть пам'ятаєте, наступного тижня, а саме двадцятого січня, я святкуватиму свій день народження. Дуже хотів би зустріти цей день в колі друзів. Знаючи наскільки щільним є Ваш календар, вирішив запросити Вас завчасно. Святкування відбудеться в ресторані "Швидкий хавчик" на Подолі. Адреса: вулиця Оболонська 13, в гаражах, відразу за СТО "Петрович". Цього разу я вирішив організувати костюмовану вечірку в стилі "Зоряних воєн". Початок вечірки планується о 19:00, але можна прийти раніше, щоб встигнути переодягнутися. Я подбаю про оренду костюмів, Вам потрібно лише обрати який саме. Нажаль, костюми багатьох героїв вже розібрані, залишилися лише Чубака і Зірка Смерті. Якщо у Вас є якісь дієтичні обмеження - будь-ласка повідомте. Також поділіться будь-ласка своїми побажаннями щодо алкогольних напоїв. З нетерпінням чекаю Вашого візиту, обіймаю і передаю вітання сім'ї!
Добрий день і гарного здоров'я, шановна Олено Петрівно! Сподіваюся, у ці нелегкі часи Ваші справи йдуть добре. Пишу Вам не просто так, а з цілком визначеною метою. Як Ви, мабуть, пам'ятаєте, наступного тижня, а саме двадцятого січня, я святкуватиму свій день народження. Дуже хотів би зустріти цей день у колі друзів. Знаючи, наскільки щільним є Ваш календар, вирішив запросити Вас завчасно. Святкування відбудеться в ресторані "Швидкий хавчик" на Подолі. Адреса: вулиця Оболонська, 13, у гаражах, відразу за СТО "Петрович". Цього разу я вирішив організувати костюмовану вечірку в стилі "Зоряних воєн". Початок вечірки планується о 19:00, але можна прийти раніше, щоб встигнути переодягнутися. Я подбаю про оренду костюмів, Вам потрібно лише обрати який саме. На жаль, костюми багатьох героїв уже розібрані, залишилися лише Чубака і Зірка Смерті. Якщо у Вас є якісь дієтичні обмеження, будь ласка, повідомте. Також поділіться, будь ласка, своїми побажаннями щодо алкогольних напоїв. З нетерпінням чекаю Вашого візиту, обіймаю і передаю вітання сім'ї!
0991
Доброго дня! Я пишу вам з приводу поганого обслуговування. 12 липня я прийшла у ваш заклад разом із своєю подругою. Нам довелося чекати на офіціанта близько 15 хвилин. Коли він нарешті підійшов до нас, виявилося, що те, що ми хотіли замовити, відсутнє у меню. Нас довелося витратити ще деякий час на принчття рішення. Коли офіційнт прийшов повторно, виявилося, що він забув нас попередити про обмежені години роюоти вашого закладу. Через це ми нее змогли замовити їжу, а лише напої. Але це ще не все. Коли нам подали напої, виявилося, що один з коктейлів містить білок, на який у моєї подруги алергія. Офіціант мав нас попередити про це з самого початку! Я прошу відшкодувати нам моральні збитки, а також матеріальні - на виклик швидкої допомоги моїй подрузі! Також я б хотіла порекомендувати вам більш критично ставитися до підбору персоналу та більше уваги приділяти підготовці працівників.
Доброго дня! Я пишу вам з приводу поганого обслуговування. 12 липня я прийшла у ваш заклад разом зі своєю подругою. Нам довелося чекати на офіціанта близько 15 хвилин. Коли він нарешті підійшов до нас, виявилося, що того, що ми хотіли замовити, відсутнє у меню. Нам довелося витратити ще деякий час на прийняття рішення. Коли офіціант прийшов повторно, виявилося, що він забув нас попередити про обмежені години роботи вашого закладу. Через це ми не змогли замовити їжу, а лише напої. Але це ще не все. Коли нам подали напої, виявилося, що один із коктейлів містить білок, на який у моєї подруги алергія. Офіціант мав нас попередити про це з самого початку! Я прошу відшкодувати нам моральні збитки, а також матеріальні — на виклик швидкої допомоги моїй подрузі! Також я б хотіла порекомендувати вам більш критично ставитися до підбору персоналу та більше уваги приділяти підготовці працівників.
0993
Доброго дня, звертаюся до вас з проханням поліпшити роботу вашого ресторану. Так як коли я прийшов до ресторану 1.08 2020 , мені прийшлось довго чекати на офіціанта. Дочекавшись його, він не адекватно себе вів. Після цього прийшлось довго чекати замовлення . Прошу вас провести бесіду з вашим персоналом. Сервіровка стола не відповідає тим правилам які мають бути. Хочеться щоб ця людина не обслуговувала ваших клієнтів. Їжу подали на пів холодну і не свіжу. Слідкуйте за діями своїм персоналом. Бажаю цьому закладу розвиватися в гарну сторону. І ставити на перше місце своїх клієнтів і прислуховуватися до них.
Доброго дня, звертаюся до вас із проханням поліпшити роботу вашого ресторану. Так як, коли я прийшов до ресторану 1.08 2020, мені прийшлось довго чекати на офіціанта. Дочекавшись його,, він неадекватно себе вів. Після цього прийшлось довго чекати замовлення. Прошу вас провести бесіду з вашим персоналом. Сервіровка стола не відповідає тим правилам, які мають бути. Хочеться, щоб ця людина не обслуговувала ваших клієнтів. Їжу подали напівхолодну і несвіжу. Слідкуйте за діями свого персоналу. Бажаю цьому закладу розвиватися в гарну сторону. І ставити на перше місце своїх клієнтів, і прислуховуватися до них.
0994
Добрий день! 29 марта я мав ділову зустрічь у вашому ресторані і був дуже разочарован відношенням персоналу. Поперше ми 15 хвілин чекалі офіціанта. На вімогу прійняти у нас заказ нам відповідвли що усі зайнаті і нам требо почекаті ще пару хвілин. Одже дочекавшись офіціанта дівчіна яка пріймала наш заказ була напідпитку і у весь час путала слова та запіналась. На мій погляд це не дозвольно для персоналую! Прошу прійняти усі необхідні міри. Могу вам порадіти курси повіщення кваліфікаціі для персонала. С повагою ваш мінулій постійний відвідувачь.
Добрий день! 29 марта я мав ділову зустріч у вашому ресторані і був дуже розчарований відношенням персоналу. По-перше, ми 15 хвилин чекали офіціанта. На вимогу прийняти у нас заказ нам відповідали, що всі зайняті і нам треба почекати ще пару хвилин. Отже, дочекавшись офіціанта, дівчина, яка приймала наше заказ, була напідпитку й увесь час плутала слова та запіналась. На мій погляд, це неприпустимо для персоналу! Прошу прийняти усі необхідні міри. Можу вам порадити курси підвищення кваліфікаціі для персоналу. З повагою ваш минулий постійний відвідувач.
0995
З самого дитинства моєю мрією був модельний бізнес. Проте мої мрії завжди мінялися то стати співачкою то балериною. Дивлячись маленькою шоу Топ модель поамериканськи в мене вперше заволоділо думкою стати моделю. Після цього я взагалі захопилася всім що було зв’язане з моделінгом. Шоу Victoria Secret, Chanel та багато інших брендів захоплювали мене. Батьки не дуже переживали за мою дитячу мрію. Мій ріст не підходив для того щоб стати моделю. Роблячи деякі вправи для високого зросту накручувала себе що виросла. Все літо я висіла на деревах та думала що росту. Та коли приїхала у місто зрозуміла що майже не виросла і дуже засумувала. Мої батьки не високого зросту і ось чому напевно я не виросла достатньо. Пізніше я зрозуміла що це тільки мрія яка ніколи не збудеться. Всі насміхи моїх ровесників зламали мої надії на моделінг. Іноді розумію що це не кожен може стати успішним. Лінивість і скромність мішають добитися своєї мрії .
Із самого дитинства моєю мрією був модельний бізнес. Проте мої мрії завжди мінялися— то стати співачкою, то балериною. Дивлячись маленькою шоу "Топмодель по-американськи", в мене вперше заволоділо думкою стати моделлю. Після цього я взагалі захопилася всім, що було зв’язане моделінгу. Шоу "Victoria Secret", "Chanel" та багато інших брендів захоплювали мене. Батьки не дуже переживали моєю дитячою мрією. Мій ріст не підходив для того, щоб стати моделлю. Роблячи деякі вправи для високого зросту, накручувала себе, що виросла. Усе літо я висіла на деревах та думала, що росту. Та коли приїхала у місто, зрозуміла, що майже не виросла, і дуже засумувала. Мої батьки не високого зросту, і ось чому, напевно, я не виросла достатньо. Пізніше я зрозуміла, що це тільки мрія, яка ніколи не збудеться. Усі насміхи моїх ровесників зламали мої надії на моделінг. Іноді розумію, що не кожен може стати успішним. Лінивість і скромність мішають добитися своєї мрії.
0996
Колі я був маленькою дітоною я мряв бути пілотом літака. Кожного дня я мряв літати на вілокіму літаку. Кожного дня колі я лягал спати і заплющував очі я вважав себе літаком та літав на своім домом, іноді я літав між містамі та на море. По закінченню школи я почав важко пряцювати, на навчання не вістачало часу. Час мінав але моя мрія була зі мною. Зараз я віріс і моя мрія так і лішілася мріею. Пів року тому мій знаймомій пріз мена на маленькій пріватний аєродром і мі літалі на маленькому літаку. Моя мрія знову роцвіла і тепер я навчаюсь на пріватного пілота. Ніколи не піздно робіти мрію реальностью.
Коли я був маленькою дитиною, я мріяв бути пілотом літака. Кожного дня я мріяв літати на великому літаку. Кожного дня, коли я лягав спати і заплющував очі, я вважав себе літаком та літав над своїм домом, іноді я літав між містами та на море. після закінчення школи я почав важко працювати, на навчання не вистачало часу. Час минав, але моя мрія була зі мною. Зараз я виріс, і моя мрія так і лишилася мрією. Пів року тому мій знайомий привіз мене на маленький приватний аеродром і ми літали на маленькому літаку. Моя мрія знову розцвіла, і тепер я навчаюсь на приватного пілота. Ніколи не пізно робити мрію реальністю.
0997
Ти була одягнена у волохатий светр. Багряне волосся, кольоорві панчохи та аристократичний макіяж виділяли тебе з натовпу. Цей вечір мав запах білого вина сортів Півдня Франції та присмак креветок. Памятаю рухи та посмішку, погляди спянілих колег та танці. Танці були схожі рухи племен Африки - трохи дивакуваті, схожі на пульсації. У твоєму одязі ти була схожа на помумя, яке рухається вниз-вверх аби вивільнити свою енергію та тепло. Вечір, Палац Спорту, обійми.
Ти була одягнена у волохатий светр. Багряне волосся, кольорові панчохи та аристократичний макіяж виділяли тебе з натовпу. Цей вечір мав запах білого вина сортів півдня Франції та присмак креветок. Пам'ятаю рухи та посмішку, погляди сп'янілих колег і танці. Танці були схожі на рухи племен Африки — трохи дивакуваті, схожі на пульсації. У твоєму одязі ти була схожа на полум'я, яке рухається вниз-вверх, аби вивільнити свою енергію та тепло. Вечір, Палац Спорту, обійми.
0999
До вашої уваги автомобіль Шкода Октавія. Тип кузова - хєтчбек, рік випуску -1996. Пробіг абсолютно рідний, ніхто, нікуди не лазив - 172000 км. Фото додати не можу (не той формат) - він мокрий асфальт. Автівка облаштована цільносплавними титановими дисками. Клімат контроль, система абс, дискові гальма, потужна аудіосистема та запасна зимова гума - цього всього немає. Тонування вікон, тонування задніх ліхтарів, агресивне антикрило та наліпка у виді рибалки - це все є. Вона трошки бита, але це якщо чесно. Стояла здебілше на відкритому повітрі (інколи в гаражі на дачі). Трохи їсть масло, але це також нормально для її віку. Якщо я би їі купував, то одразу ж міняв би трансміссію - свистить як хвора. Це знову ж таки - якщо чесно. Можемо торгуватись, трохи шось скину, але хочу 2500 долларів. Подивитись її можна у Черкасах, по вул Олішера Навої, 26. гаражний кооператив "Свіблово", 16-й бокс. Можемо поїхати на вказане вами сто на огляд.
До вашої уваги автомобіль "Шкода Октавія". Тип кузова — хетчбек, рік випуску —1996. Пробіг абсолютно рідний, ніхто нікуди не лазив — 172000 км. Фото додати не можу (не той формат) — він мокрий асфальт. Автівка облаштована цільносплавними титановими дисками. Клімат-контроль, система ABS, дискові гальма, потужна аудіосистема та запасна зимова гума — цього всього немає. Тонування вікон, тонування задніх ліхтарів, агресивне антикрило та наліпка у виді рибалки — це все є. Вона трошки бита, але це якщо чесно. Стояла здебільшого на відкритому повітрі (інколи в гаражі на дачі). Трохи їсть масло, але це також нормально для її віку. Якщо я б її купував, то одразу ж міняв би трансмісію — свистить, як хвора. Це знову ж таки — якщо чесно. Можемо торгуватись, трохи щось скину, але хочу 2500 доларів. Подивитись її можна у Черкасах, на вул. Олішера Навої, 26, гаражний кооператив "Свіблово", 16-й бокс. Можемо поїхати на вказану вами СТО для огляду.
1000
Певно що, найцікавіша людина в моєму життї - це я. Я знаю, ща це означає. Мій психотерапевт також у курсі. Але що ж тут поробіш? Я кожен божий день спілкуюсь із собою, маю справу, сперечаюсь. І ще я постійно змінююсь, тому спостерігати за цим процессом не тілки цікаво, але і подекуди моторошно. Мені буде дуже не вистачати себе, після того, як очі закриються в останній раз. Вважаю, що я навіть маю моральний(чи етичний?) дозвіл на таку думку. Тим паче, що мене попередили, що це ніхто не буде читати. Тож це буде моя велика таємниця. {cк} Якщо ти це читаеш - мене наЇбали. Що ж тут поробиш? Таке зі мною також траплялось. Я перерахував совї речення, трошки порахував слова і з"ясувалось, що не вістачає трьох. Чи може більше? Обмеження - хто Їх вигадав? Покидьок, ноу даут
Певно що, найцікавіша людина в моєму житті — це я. Я знаю, що це означає. Мій психотерапевт також у курсі. Але що ж тут поробиш? Я кожен божий день спілкуюсь із собою, маю справу, сперечаюсь. І ще я постійно змінююсь, тому спостерігати за цим процесом не тільки цікаво, але і подекуди моторошно. Мені буде дуже не вистачати себе, після того як очі закриються в останній раз. Вважаю, що я навіть маю моральний (чи етичний?) дозвіл на таку думку. Тим паче, що мене попередили, що це ніхто не буде читати. Тож це буде моєю великою таємницею. {cк} Якщо ти це читаєш — мене наЇбали. Що ж тут поробиш? Таке зі мною також траплялось. Я перерахував свої речення, трошки порахував слова і з'ясувалось, що не вистачає трьох. Чи, може, більше? Обмеження — хто їх вигадав? Покидьок, ноу даут
1003
Бобчинскький . Вибачте, вибачте: усе по черзі. Як тільки мав я задоволення вийти від вас після того, як ви вирішила обурится полученним листом, так-с, - так я тоді ж прибіг... вже, будь-ласка, не перебивайте, Петро Іванович! Я вже все, все, все знаю-с. Так я, ось як бачите, забіг до Коробкину. А не зустрівши Коробкина - то дома, звернув до Растаковського, а не заставши Растаковского, зайшов ось до Івана Кузьмича, щоб повідомити йому отриманную вами новину, да, йдучи звідти, зустрівся с Петром Івановичем... Добчинський (встручаючись).Біля будки, де продаються пироги. Бобчинський.Біля будки, де продаються пироги. Так, зустрівшись з Петром Івановичем, і говорячи йому: «Чи чули ви про новину, яку отримав Антон Антонович з достовірного листа?» А Петр Іванович вже учув про це від ключниці вашої Авдотьї, яка, не знаю, навіщось була послана до Филиппа Антоновичу Почечуєва.
Бобчинський. Вибачте, вибачте: усе по черзі. Як тільки мав я задоволення вийти від вас, після того, як ви вирішили обуритися полученним листом, так-с, - то я тоді ж прибіг... вже, будь ласка, не перебивайте, Петре Івановичу! Я вже все, все, все знаю-с. Так я ось, як бачите, забіг до Коробкіна. А не зустрівши Коробкіна - то дома, звернув до Растаковського, а не заставши Растаковського, зайшов ось до Івана Кузьмича, щоб повідомити йому отриманную вами новину, а, йдучи звідти, зустрівся із Петром Івановичем... Добчинський (втручаючись). Біля будки, де продаються пироги. Бобчинський. Біля будки, де продаються пироги. Так, зустрівшись з Петра Івановича і говорячи йому: «Чи чули ви новину, яку отримав Антон Антонович із достовірного листа?» А Петр Іванович вже учув про це від ключниці вашої Авдотьї, яка, не знаю, навіщось була послана до Филипа Антоновича Почечуєва.
1004
Господи, боже мій! Яка ж самотня вечірня земля! Які ж таємничі тумани над болотами. Хто блукав поміж цих туманів, хто багато страждав перед смертю, хто летів над цією землею, несучи на собі непомірний тягар, той знає. Це знає стомлений. І він без жалу залишає тумани землі, її болоттячка та ріки, він віддає себе з легким серцем у руки смерті, знаючи, що лишень вона його заспокоє. Чарівні чорні коні навіть ті втомились і несли своїх наїздників повільно, і неминуча нічь стала їх навздоганяти. Відчуваючи її за своєю спиною, причаївся навіть непосидючий Бегемот і, вціпівся у сідло когурами, летів мовчазний і серйозний, розвіяв свій хвіст. Ніч почала застилати чорною хустиною ліса й полонини, ніч запалювала сумні вогники десь далеко внизу, тепер вже нецікаві і непотрібні ані Маргариті, ані майстру, чужі вогники. Ніч переганяла кавалькаду, сіялась на неї зверху і викидала то там, то тут у посмутнівшому небі білі плямочки зірок.
Господи, боже мій! Яка ж самотня вечірня земля! Які ж таємничі тумани над болотами. Хто блукав поміж цих туманів, хто багато страждав перед смертю, хто летів над цією землею, несучи на собі непомірний тягар, той знає. Це знає стомлений. І він без жалю залишає тумани землі, її болота та ріки, він віддає себе з легким серцем у руки смерті, знаючи, що лишень вона його заспокоє. Чарівні чорні коні навіть ті втомились і несли своїх наїзників повільно, і неминуча ніч стала їх наздоганяти. Відчуваючи її за своєю спиною, причаївся навіть непосидючий Бегемот і, вчепившись у сідло кігтями, летів мовчазний і серйозний, розвіяв свій хвіст. Ніч почала застилати чорною хустиною ліси й полонини, ніч запалювала сумні вогники десь далеко внизу, тепер уже нецікаві і непотрібні ані Маргариті, ані майстру, чужі вогники. Ніч переганяла кавалькаду, сіялась на неї зверху і викидала то там, то тут у посмутнілому небі білі плямочки зірок.
1005
Рівне гудіння машини що летить високо над землею вбаюкувало Маргариту, а луннее світло її ніжно зігрівало. Закривши очі вона віддала лице вітру і думала з якоюсь гррустю про покинуий нею невідомий берег річки, яку як вона відчувала більш ніколи не побачить. Після усього волшебства та чудес сьогоднішього вечора вона вжее догадувалася до кого саме в гості її везуть, але її це н лякало. Надія та те, що їх вдаться там добитися повернення свого щастя зробила її безстрашною. Проте довго мріяти про це в машині не довелось. Чи то водій добрее знав свою справу, чи то машина була гарною, але незабаром Маргарита відкриши очі побачила над собою не лісову темряву проте мерехтяче море московських вогнів.
Рівне гудіння машини, що летить високо над землею, вбаюкувало Маргариту, а луннее світло її ніжно зігрівало. Закривши очі, вона віддала лице вітру і думала з якимсь смутком про покинутий нею невідомий берег річки, яку, як вона відчувала, більше ніколи не побачить. Після усього волшебства та чудес сьогоднішнього вечора вона вже догадувалася, до кого саме в гості її везуть, але її це не лякало. Надія на те, що їй вдасться там добитися повернення свого щастя, зробила її безстрашною. Проте довго мріяти про це в машині не довелось. Чи то водій добре знав свою справу, чи то машина була гарною, але незабаром Маргарита, розплющивши очі, побачила над собою не лісову темряву, а мерехтливе море московських вогнів.
1006
Темрява, що прийшла з Середземного моря, накрила місто, яке прокуратор так ненавидів. Щезли висячі мости, що з'єднували храм зі страшною Антонієвою баштою, опустилася з неба безодня та залила крилатих богів над гіпподромом, Хасмонійський палац із бійницями, базари, караван-сараї, провулки, пруди... Зник Єршалаїм – велике місто, ніби й не було його ніколи на світі. Усе поїла темрява, злякала усе живе в Єршалаїмі та його околицях. Дивну хмару принесло з моря напідвечір, вечір чотирнадцятого дня весіннього місяця нісана. Вона вже навалилась своїм черевом на Лисий Череп, де кати поспішки кололи засуджених, вона навалилась на храм у Єршалаїмі, сповзла димними потоками зі схила його та залила Нижнє Місто. Вона вливалася у вікна та гнала з кривих вулиць людей у будинки. Вона не поспішала віддавати свою вологу та віддавала тільки світло. Щойно димне, чорне вариво розпанахувало полум'я, із суцільної темряви злітала велична глиба храму, покрита палахкотливою лускою. Але вогонь за мить згасав, і храм занурювався у темну безодню. Кілька разів він поставав з неї і знову провалювався, і кожного разу цей провал супроводжував гуркіт катастрофи.
Темрява, що прийшла із Середземного моря, накрила місто, яке прокуратор так ненавидів. Щезли висячі мости, що з'єднували храм зі страшною Антонієвою баштою, опустилася з неба безодня та залила крилатих богів над іподромом, Хасмонійський палац із бійницями, базари, караван-сараї, провулки, пруди... Зник Єршалаїм — велике місто, ніби й не було його ніколи на світі. Усе поїла темрява, злякала усе живе в Єршалаїмі та його околицях. Дивну хмару принесло з моря надвечір, вечір чотирнадцятого дня весіннього місяця нісана. Вона вже навалилась своїм черевом на Лисий Череп, де кати поспіхом кололи засуджених, вона навалилась на храм у Єршалаїмі, сповзла димними потоками зі схилу його та залила Нижнє Місто. Вона вливалася у вікна та гнала з кривих вулиць людей у будинки. Вона не поспішала віддавати свою вологу та віддавала тільки світло. Щойно димне, чорне вариво розпанахувало полум'я, із суцільної темряви злітала велична глиба храму, покрита палахкотливою лускою. Але вогонь за мить згасав, і храм занурювався у темну безодню. Кілька разів він поставав із неї і знову провалювався, і кожного разу цей провал супроводжував гуркіт катастрофи.
1007
Це погано, все ж, якщо він зовсім нічого не дасть поїсти. Так хочеться, як ще ніколи не хотілося. Хіба з одягу щось пустити в оборот? Штани продати, чи що? Ні, краще вже поголодувати, але додому приїхати в петербуржському костюмі. Жаль, що Іохим не дав карету напрокат, а добре було б, чорт би його взяв, приїхати додому в кареті, підкотити таким собі дідьком до якогось сусіда-поміщика під ганок, з ліхтарями, а Осипа позаду одягнути в ліврею. Як би, я собі уявляю, всі заметушилися: «Хто такий, що таке?» Вони, пентюхи, і не знають, що означає «накажете прийняти». До них якщо приїде якийсь гусак поміщик, так і пре, ведмідь, прямо в гостьову кімнату. До доці якоїсь симпатичної підійдеш: «Панночко, як я...» (Потирає руки і підчовгує ніжкою.) Тьху! (плює) навіть нудить, так хочеться їсти.
Це погано, все ж, якщо він зовсім нічого не дасть поїсти. Так хочеться, як ще ніколи не хотілося. Хіба з одягу щось пустити в оборот? Штани продати, чи що? Ні, краще вже поголодувати, але додому приїхати в петербурзькому костюмі. Жаль, що Іохим не дав карету напрокат, а добре було б, чорт би його взяв, приїхати додому в кареті, підкотити таким собі дідьком до якогось сусіда-поміщика під ґанок, з ліхтарями, а Осипа позаду одягнути в ліврею. Як би, я собі уявляю, всі заметушилися: «Хто такий, що таке?». Вони, пентюхи, і не знають, що означає «накажете прийняти». До них якщо приїде якийсь гусак-поміщик, так і пре, ведмідь, прямо в гостьову кімнату. До доці якоїсь симпатичної підійдеш: «Панночко, як я...» (Потирає руки і підчовгує ніжкою.) Тьху! (плює) навіть нудить, так хочеться їсти.
1008
У спальні Воланда все виявилося таким, як було до балу. Воланд в сорочці сидів на ліжку, і тільки Гелла не розтирала йому ногу, а на столі, там, де раніше грали в шахмати, готувала вечерю. Коровьєв та Азазелло, знявши фраки, сиділи біля стола, і поряд з ними, звісно, розмістився кіт, який не побажав розставатися зі своєю краваткою, хоча вона і перетворилался в повністю брудне ганчір’я. Маргарита, хитаючись, підійшла до стола та сперлася на нього. Тоді Воланд поманив її, як і тоді, до себе і показав, щоб вона сіла поряд. – Ну що, вас дуже замучили? – запитав Воланд. – О ні, мессір, – відповіла Маргарита, але ледь чутно. – Ноблесс обліж, – підмітив кіт та налив Маргариті якоїсь прозорої рідини в лафітний стакан. – Це водка? – слабко запитала Маргарита. Кіт підстрибнув на стільці від образи.
У спальні Воланда все виявилося таким, яким було до балу. Воланд у сорочці сидів на ліжку, і тільки Гелла не розтирала йому ногу, а на столі, там, де раніше грали в шахмати, готувала вечерю. Коров'єв та Азазелло, знявши фраки, сиділи біля стола, і поряд із ними, звісно, розмістився кіт, який не побажав розставатися зі своєю краваткою, хоча вона і перетворилася на повністю брудне ганчір’я. Маргарита, хитаючись, підійшла до стола та сперлася на нього. Тоді Воланд поманив її, як і тоді, до себе і показав, щоб вона сіла поряд. – Ну що, вас дуже замучили? – запитав Воланд. – О ні, месіре, – відповіла Маргарита, але ледь чутно. – Ноблесс обліж, – підмітив кіт та налив Маргариті якоїсь прозорої рідини в лафітний стакан. – Це водка? – слабко запитала Маргарита. Кіт підстрибнув на стільці від образи.
1009
Маргарита, хоч і не казала зовсім про п'ятий вимір, а балакав про нього сам Коров'єв, весело розсміялася, прослухавши оповідь про походження квартирного пронири. Коров'єв же продовжував: -- Але до справи, до справи, Маргарито Миколаївно. Ви жінка вельми розумна і, звісно, вже здогадалися про те, хто наш господар. Серце Маргарити стукнуло, й вона кивнула головою. -- Ну, ось, ось, -- говорив Коров'єв, -- ми вороги усіляких недоказаностей та таємничостей. Щороку месір дає один бал. Він називається весіннім балом повного місяця або балом ста королів. Народу! -- тут Коров'єв ухопився за щоку, неначе у нього заболів зуб, - одначе, я сподіваюсь, ви й самі в цьому переконаєтесь. Отже: месір холостий, як ви, звісно, самі розумієте. Але потрібна хазяйка, - Коров'єв розвів руками, - погодьтеся самі, без хазяйки... Маргарита слухала Коров'єва й намагалася не промовити ані слова, під серцем в неї було холодно, надія на щастя запаморочила їй голову.
Маргарита, хоч і не казала зовсім про п'ятий вимір, а балакав про нього сам Коров'єв, весело розсміялася, прослухавши оповідь про походження квартирного пронири. Коров'єв же продовжував: — Але до справи, до справи, Маргарито Миколаївно. Ви жінка вельми розумна і, звісно, вже здогадалися про те, хто наш господар. Серце Маргарити стукнуло, й вона кивнула головою. — Ну, ось, ось, — говорив Коров'єв, — ми вороги усіляких недоказаностей та таємничостей. Щороку месір дає один бал. Він називається весіннім балом повного місяця або балом ста королів. Народу! — тут Коров'єв ухопився за щоку, неначе у нього заболів зуб, — одначе, я сподіваюсь, ви й самі в цьому переконаєтесь. Отже: месір холостий, як ви, звісно, самі розумієте. Але потрібна хазяйка, — Коров'єв розвів руками, — погодьтеся самі, без хазяйки... Маргарита слухала Коров'єва й намагалася не промовити ані слова, під серцем у неї було холодно, надії на щастя запаморочила їй голову.
1010
А я сяким-таким зайнявся! Така собі подія - редактора журналу задавило! І що з цього стане, журнал закриється? Що зробити: людина смертна і, як доречно сказано було, раптово смертна. Ну, царство небесне йому! Ну, буде інший редактор і, можливо, навіть красномовніше попереднього. Подрімавши трохи, Іван новий саркастично запитав у старого Івана: - Так ким я стаю в такому разі? - Дурнем! – чітко відповів бас, не приналежний ні до одного із Іванів і надміру схожий на бас консультанта. Іван, чомусь не образившись на слово “дурнем”, і навіть приємно здивувавшись йому, усміхнувся і в напівсні замовк.
А я сяким-таким зайнявся! Така собі подія — редактора журналу задавило! І що з цього стане, журнал закриється? Що зробити: людина смертна і, як доречно сказано було, раптово смертна. Ну, царство небесне йому! Ну, буде інший редактор і, можливо, навіть красномовніший за попереднього. Подрімавши трохи, Іван новий саркастично запитав у старого Івана: — Так ким я стаю в такому разі? — Дурнем! – чітко відповів бас, не приналежний ні до одного із Іванів і надміру схожий на бас консультанта. Іван, чомусь не образившись на слово “дурнем” і навіть приємно здивувавшись йому, усміхнувся і в напівсні замовк.
1011
"Ну, нічого, нехай... - подумав він, дорогою зі столової в кабінет. - Це я для його ж користі". Через годину з'явилась Ольга і доповіла, що дрова вже порубані. - На, віддай йому п'ятдесятку, - сказав Скворцов. - Якщо він хоче, то хай приходить колоти дрова кожного першого числа... Робота завжди знайдеться. Першого числа з'явився обірванець і знову заробив п'ятдесятку, хоч і ледь стояв на ногах. З цього разу він став часто з'являтися на дворі, і щоразу для нього знаходили роботу: то він сніг згрібав у купи, то наводив лад в хліві, то вибивав пил з килимів та матраців. Щоразу він отримував за свою роботу копійок 20-40, і якось навіть навіть йому були віддані старі штани. Переїжджаючи на іншу квартиру, Скворцов найняв його допомагати складати та перевозити меблі. Цього разу обірванець був тверезим, насупленим та мовчазним; він ледь торкався меблів, ходив з опущеною головою і торопів, коли перевізники сміялися над його святковим виглядом, слабкістю та благородним пальто у дірках. Після транспортування Скворцов велів покликати його до себе.
"Ну, нічого, нехай.., — подумав він дорогою зі столової в кабінет. — Це я для його ж користі". Через годину з'явилась Ольга і доповіла, що дрова вже порубані. — На, віддай йому п'ятдесятку, — сказав Скворцов. — Якщо він хоче, то хай приходить колоти дрова кожного першого числа... Робота завжди знайдеться. Першого числа з'явився обірванець і знову заробив п'ятдесятку, хоч і ледь стояв на ногах. З цього разу він став часто з'являтися на дворі, і щоразу для нього знаходили роботу: то він сніг згрібав у купи, то наводив лад у хліві, то вибивав пил з килимів та матраців. Щоразу він отримував за свою роботу копійок 20-40, і якось навіть навіть йому віддали старі штани. Переїжджаючи на іншу квартиру, Скворцов найняв його допомагати складати та перевозити меблі. Цього разу обірванець був тверезим, насупленим та мовчазним; він ледь торкався меблів, ходив з опущеною головою і торопів, коли перевізники сміялися над його святковим виглядом, слабкістю та благородним пальтом у дірках. Після транспортування Скворцов велів покликати його до себе.
1012
- У сторожа. - Один на все кладовище? Напір вітру такий сильний, що обидва на хвилину зупиняються. Сторож, почекавши, коли ослабне порив вітру, відповідає: - Нас тут троє, та один в гарячці лежить, а інший спить. Ми з ним чергуючи. - Так, так, батюшка, так. Вітер-то, вітер який! Чай, небіжчики чують! Гудіти, немов звір лютою ... О-хо-хо-х ... - А ти сам звідки? - Здалеку, батюшка. Вологодський я, далекий. По святих місцях ходжу і за добрих людей молюся. Спаси і помилуй, господи. Сторож ненадовго зупиняється, щоб запалити люльку. Він присідає за спиною перехожого і спалює кілька сірників. Світло першої сірники, майнув, висвітлює на одну мить шматок алеї праворуч, білий пам'ятник з ангелом і темний хрест; світло другого сірника, сильно спалахнула і погаслою від вітру, ковзає, як блискавка, по лівій стороні, і з потемок виділяється тільки кутова частина якоїсь решітки; третя сірник висвітлює і праворуч і ліворуч білий пам'ятник, темний хрест і грати навколо дитячої могилки.
— У сторожа. — Один на все кладовище? Напір вітру такий сильний, що обидва на хвилину зупиняються. Сторож, почекавши, коли ослабне порив вітру, відповідає: — Нас тут троє, та один у гарячці лежить, а інший спить. Ми з ним чергуємося. — Так, так, батюшко, так. Вітер-то, вітер який! Мабуть, небіжчики чують! Гудіти, немов звір люто ... О-хо-хо-х ... — А ти сам звідки? — Здалеку, батюшко. Вологодський я, далекий. По святих місцях ходжу і за добрих людей молюся. Спаси і помилуй, господи. Сторож ненадовго зупиняється, щоб запалити люльку. Він присідає за спиною перехожого і спалює кілька сірників. Світло першого сірника, майнувши, висвітлює на одну мить шматок алеї праворуч, білий пам'ятник з ангелом і темний хрест; світло другого сірника, сильно спалахнув і погас від вітру, ковзає, як блискавка, по лівій стороні, і з потемок виділяється тільки кутова частина якоїсь решітки; третій сірник висвітлює і праворуч, і ліворуч білий пам'ятник, темний хрест і грати навколо дитячої могилки.
1013
У транспорті його перевіряли храми, з яких лунали найдужчі звуки, які він коли-небудь чув. Брязкання, дзвін, молоток; дінь, дон, дзвін. Дзвін, дон, дінь; молоток, дзвін, брязкання! Ох, славно, славно! Підбігши до вікна, він відчинив його і висунув голову. Ні туману, ні імли; чисто, світло, весело, хвилююче, холодно; холодно, трубопровід для крові, щоб танцювати; золоте сонячне світло; дивовижне небо; солодке свіже повітря; щасливі дзвони. Ох, славно! Славно! "Що сьогоодні!" - крикнув Скрудж, гукаючи вниз до хлопця в недільному одязі, який, можливо, тинявся без діла, щоб поглянути не нього. "Ем?" - повернувся хлопець з усім можливим здивуванням. "Що сьогоодні, мій любий хлопче?" - сказав Скрудж. "Сьогоодні,- відповів хлопець,- що ж, сьогодні Різдво." "Різдво!" - сказав Скрудж сам до себе. "Я не пропустив його. Духи зробили все за одну ніч. Вони можуть зробити все, що їм до вподоби. Звичайно, вони можуть. Звичайно, вони можуть. Привіт, мій любий хлопче!"
У транспорті його перевіряли храми, з яких лунали найдужчі звуки, які він коли-небудь чув. Брязкання, дзвін, молоток; дінь, дон, дзвін. Дзвін, дон, дінь; молоток, дзвін, брязкання! Ох, славно, славно! Підбігши до вікна, він відчинив його і висунув голову. Ні туману, ні імли; чисто, світло, весело, хвилююче, холодно; холодно, трубопровід для крові, щоб танцювати; золоте сонячне світло; дивовижне небо; солодке свіже повітря; щасливі дзвони. Ох, славно! Славно! "Що сьогоодні!" — крикнув Скрудж, гукаючи вниз до хлопця в недільному одязі, який, можливо, тинявся без діла, щоб поглянути на нього. "Ем?" — повернувся хлопець з усім можливим здивуванням. "Що сьогоодні, мій любий хлопче?" — сказав Скрудж. "Сьогоодні, — відповів хлопець, — що ж, сьогодні Різдво." "Різдво! — сказав Скрудж сам до себе. — Я не пропустив його. Духи зробили все за одну ніч. Вони можуть зробити все, що їм до вподоби. Звичайно, вони можуть. Звичайно, вони можуть. Привіт, мій любий хлопче!".
1014
Красуня секретар зойкнула і, ламаючи руки, вигукнула: - Ви бачите? Бачите ?! Нема його! Немає! Поверніть його, поверніть! Тут у двері кабінету хтось сунувся, зойкнув і вилетів геть. Бухгалтер відчув, що ноги його затремтіли, і сів на краєчок стільця, але не забув підняти портфель. Анна Річардовна стрибала навколо бухгалтера, терзала його піджак, і скрикувала: - Я завжди, завжди зупиняла його, коли він лаявся! Ось і до лаявся, - тут красуня підбігла до письмового столу і музичним ніжним голосом, трохи гугнявим після плачу, вигукнула: - Прошу! де ви? - Хто вам тут «Проша»? - поцікавився гордовито костюм, ще глибше завалюючись в кріслі. - Чи не дізнається! Мене не дізнається! Ви розумієте? - заплаче секретар. - Попрошу не плакали в кабінеті! - вже сердячись, сказав запальний костюм в смужку і рукавом підтягнув до себе свіжу пачку паперів, з явною метою поставити на них резолюцію.
Красуня-секретар зойкнула і, заламуючи руки, вигукнула: — Ви бачите? Бачите?! Нема його! Немає! Поверніть його, поверніть! Тут у двері кабінету хтось сунувся, зойкнув і вилетів геть. Бухгалтер відчув, що ноги його затремтіли, і сів на краєчок стільця, але не забув підняти портфель. Анна Річардівна стрибала навколо бухгалтера, терзала його піджак і скрикувала: — Я завжди, завжди зупиняла його, коли він лаявся! Ось і долаявся, — тут красуня підбігла до письмового столу і музичним ніжним голосом, трохи гугнявим після плачу, вигукнула: — Прошу! Де ви? — Хто вам тут «Проша»? — поцікавився гордовито костюм, ще глибше завалюючись у кріслі. - Чи не дізнається! Мене не дізнається! Ви розумієте? - заплакала секретарка. — Попрошу не плакати в кабінеті! — вже сердячись, сказав запальний костюм у смужку і рукавом підтягнув до себе свіжу пачку паперів, з явною метою поставити на них резолюцію.
1015
З віконця Маргарита ковзнула вниз і побачила Миколу Івановича на лавці. Той як би застиг на ній і в повному приголомшенні прислухався до криків і гуркоту, що доноситься з освітленій спальні верхніх мешканців. - Прощайте, Микола Іванович! - закричала Маргарита, пританцьовуючи перед Миколою Івановичем. Той зойкнув і поповз по лавці, перебираючи по ній руками і збивши додолу свій портфель. - Прощайте назавжди! Я відлітаю, - кричала Маргарита, заглушаючи вальс. Тут вона зрозуміла, що сорочка їй ні до чого не потрібна, і, зловісно зареготавши, накрила нею голову Миколу Івановича. Засліплений Микола Іванович впав з лавки на цеглу доріжки. Маргарита обернулася, щоб востаннє глянути на особняк, де так довго вона мучилася, і побачила в палаючому вогні спотворене від подиву обличчя Наташі. - Прощай, Наташа! - прокричала Маргарита і підняла щітку, - невидима, невидима, - ще голосніше крикнула вона і між гілками клена, хлестнувши її по обличчю, перелетівши ворота, вилетіла в провулок. І слідом їй полетів зовсім оскаженілий вальс.
З віконця Маргарита ковзнула вниз і побачила Миколу Івановича на лавці. Той наче застиг на ній і, в повному приголомшенні прислухався до криків і гуркоту, що доноситься з освітленої спальні верхніх мешканців. — Прощайте, Миколо Івановичу! — закричала Маргарита, пританцьовуючи перед Миколою Івановичем. Той зойкнув і поповз по лавці, перебираючи по ній руками і збивши додолу свій портфель. — Прощайте назавжди! Я відлітаю, — кричала Маргарита, заглушаючи вальс. Тут вона зрозуміла, що сорочка їй ні до чого не потрібна, і, зловісно зареготавши, накрила нею голову Миколу Івановича. Засліплений Микола Іванович упав з лавки на цеглу доріжки. Маргарита обернулася, щоб востаннє глянути на особняк, де так довго вона мучилася, і побачила в палаючому вогні спотворене від подиву обличчя Наташі. — Прощай, Наташо! — прокричала Маргарита і підняла щітку, — невидима, невидима, — ще голосніше крикнула вона і між гілками клена, що ляснув її по обличчю, перелетіла ворота, вилетіла в провулок. І вслід за нею полетів зовсім оскаженілий вальс.
1016
- Почекай, панночко, заховаймося, - прошепотів Заглоба. Голос лунав все чіткіше. - Бачиш щось, паночку? - запитала Олена. - Бачу. - Хто наближається? - Кобзар з лірою. Пахолок його супроводжує. Якраз знімають взуття. Перейдуть до нас через річку. Невдовзі плюскання води засвідчило, що, власне, переходять. Заглоба з Оленою вийшли зі сховку. - Слава Богу! - сказав голосно шляхтич. - На віки Слава - відповів дід, - А хто там є? - Християни. Не бійся, діду, ми свої. - Щоб вам святий Миколай дав здоров'я і щастя. - А звідки, діду, йдете? - З Броварів. - А ця дорога куди веде? - До хуторів, пане, до села... - А до Золотоноші нею дійдемо? - Можна, пане. - Давно вже вийшли з Броварів? - Вчора рано, - пане. - А в Розлогах були? - Були. Але кажуть, що туди "лицарі" прийшли, щоб битва була. - Хто ж це сказав?
— Почекай, панночко, заховаймося, — прошепотів Заглоба. Голос лунав усе чіткіше. — Бачиш щось, паночку? — запитала Олена. — Бачу. — Хто наближається? — Кобзар з лірою. Пахолок його супроводжує. Якраз знімають взуття. Перейдуть до нас через річку. Невдовзі плюскання води засвідчило, що, власне, переходять. Заглоба з Оленою вийшли зі сховку. — Слава Богу! — сказав голосно шляхтич. — Навіки слава, — відповів дід. — А хто там є? — Християни. Не бійся, діду, ми свої. — Щоб вам святий Миколай дав здоров'я і щастя. — А звідки, діду, йдете? — З Броварів. — А ця дорога куди веде? — До хуторів, пане, до села... — А до Золотоноші нею дійдемо? — Можна, пане. — Давно вже вийшли з Броварів? — Вчора рано, пане. — А в Розлогах були? — Були. Але кажуть, що туди "лицарі" прийшли, щоб битва була. — Хто ж це сказав?
1017
Другий короткий приплив сатанинського сміху оволодів молодою родичкою. - Уже хто-хто, - відповіла вона сміючись, - а я вже смію торкнутися! - і другий раз пролунав сухий тріск парасольки, що відскочила від голови Аркадія Аполлоновича. -Міліція! Узяти її! - таким страшним голосом прокричала дружина Семплеярова, що в багатьох похолоділи серця. А тут іще кіт вискочив до рампи й раптом рявкнув на весь театр людським голосом: -Сеанс завершено! Маестро! Уріжте марш!! -Знавіснілий дирижер, не розуміючи, що робить, змахнув паличкою, і оркестр не заграв, і навіть не гримнув, і навіть не зашумів, а саме, за огидним висловом кота, урізав якийсь неймовірний, ні на що не схожий за своєю розв'язніалозрозумілі, але стю марш. На мить здалося, що нібито чутні були колись, під південними зірками, у кафешантані, якісь молодецькі слова цього маршу:
Другий короткий приплив сатанинського сміху оволодів молоду родичку. — Уже хто-хто, — відповіла вона сміючись, — а я вже смію торкнутися! — і другий раз пролунав сухий тріск парасольки, що відскочила від голови Аркадія Аполлоновича. — Міліція! Узяти її! - таким страшним голосом прокричала дружина Семплеярова, що в багатьох похолоділи серця. А тут іще кіт вискочив до рампи й раптом рявкнув на весь театр людським голосом: — Сеанс завершено! Маестро! Уріжте марш!! Знавіснілий дирижер, не розуміючи, що робить, змахнув паличкою, й оркестр не заграв, і навіть не гримнув, і навіть не зашумів, а саме, за огидним висловом кота, урізав якийсь неймовірний, ні на що не схожий за своєю розв'язністю марш. На мить здалося, що нібито чутні були колись, під південними зірками, у кафешантані, якісь молодецькі слова цього маршу:
1018
Затанцював Глухарев з поетесою Тамарою Півмісяць, затанцював Квант, затанцював Жуколов-романіст з якоюсь кіноакторкою в жовтій сукні. Танцювали: Драгунський, Чердакчі, маленький Денискін з гігантською Штурман Джорджем, танцювала красуня архітекторка Сімейкіна-Гал, міцно охоплена невідомим в білих рогожних брюках. Танцювали свої і запрошені гості, московські і ті, що приїхали, письменник Іоганн з Кронштандта, якийсь Вітя Куфтик з Ростова, здається, режисер з ліловим лишаєм на всю щоку, танцювали найвидніші представники поетичного підрозділу МАССОЛІТу, тобто Павіанов, Богохульський, Сладкий, Шпичкін і Адельфіна Буздяк танцювали невідомої професії молоді люди в стрижці боксом, з підбитими ватою плечима, танцював якийсь дуже літній з бородою, в якій застрягла пір'їнка зеленої цибулі, танцювала ж ним літня дівчина, яку доїдало малокрів'я , в оранжевій шовковій пожмаканій сукенці. Опливаючи потом, офіціанти несли над головами запітнілі кружки з пивом, хрипло і з ненавистю кричали:"Винен, громадянине!" Десь в рупорі голос командував: "Карський раз! Зубрик два! Фляки господарські!!" Тонкий голос вже не співав, а завивав: "Алілуйя!". Гуркіт золотих тарілок в джазі деколи покривав гуркіт посуду, яку судомийки по похилій площині спускали в кухню. Словом, пекло.
Затанцював Глухарєв з поетесою Тамарою Півмісяць, затанцював Квант, затанцював Жуколов-романіст з якоюсь кіноакторкою в жовтій сукні. Танцювали: Драгунський, Чердакчі, маленький Денискін з гігантською Штурман Джорджем, танцювала красуня архітекторка Сімейкіна-Гал, міцно охоплена невідомим у білих рогожних брюках. Танцювали свої і запрошені гості, московські і ті, що приїхали, письменник Іоганн з Кронштадта, якийсь Вітя Куфтик з Ростова, здається, режисер з ліловим лишаєм на всю щоку, танцювали найвидніші представники поетичного підрозділу МАССОЛІТу, тобто Павіанов, Богохульський, Сладкий, Шпичкін і Адельфіна Буздяк танцювали невідомої професії молоді люди в стрижці боксом, з підбитими ватою плечима, танцював якийсь дуже літній з бородою, в якій застрягло пір'їнка зеленої цибулі, танцювала з ним літня дівчина, яку доїдало малокрів'я, в оранжевій шовковій пожмаканій сукенці. Обливаючись потом, офіціанти несли над головами запітнілі кружки з пивом, хрипло і з ненавистю кричали:"Винен, громадянине!". Десь у рупорі голос командував: "Карський раз! Зубрик два! Фляки господарські!!". Тонкий голос уже не співав, а завивав: "Алілуйя!". Гуркіт золотих тарілок у джазі деколи покривав гуркіт посуду, який посудомийки по похилій площині спускали в кухню. Словом, пекло.
1019
- Як раз ! - сказав він. - Гаразд, нехай у мене залишаються. А у вівторок, коли отримаю пенсію, надішлю тебе за них. Взагалі, брешу, - продовжив він, раптово знову впадаючи в попередній сльозливий тон.- І про тоталізатор брешу, і про пенсію брешу. І ти мені неправду кажеш, Бориско. Я ж відчуваю твою щиру, добродушну політику. Наскрізь я тебе розумію ! Личаки тому здалися завузькі, що душа у тебе широченна! Ох, Боря, Боря! Все я розумію і все я відчуваю! - Ви на нову квартиру перебралися? - перебив його син, щоб змінити розмову. - Так, брате, на нову. Кожного місяця перебираюся. Моя бабище зі своїм характером не може довго на одному місці вжитися. - Я у вас був на старій квартирі, хотів вас до себе на фазенду запросити. З вашим здоров,ям вам не завадило б пожити на чистому повітрі.
— Якраз! —сказав він. — Гаразд, нехай у мене залишаються. А у вівторок, коли отримаю пенсію, надішлю тебе за них. Узагалі, брешу, — продовжив він, раптово знову впадаючи в попередній сльозливий тон. — І про тоталізатор брешу, і про пенсію брешу. І ти мені неправду кажеш, Бориску. Я ж відчуваю твою щиру, добродушну політику. Наскрізь я тебе розумію! Личаки тому здалися завузькі, що душа у тебе широченна! Ох, Борю, Борю! Все я розумію і все я відчуваю! — Ви на нову квартиру перебралися? — перебив його син, щоб змінити розмову. - Так, брате, на нову. Кожного місяця перебираюся. Моя бабище зі своїм характером не може довго на одному місці вжитися. — Я у вас був на старій квартирі, хотів вас до себе на фазенду запросити. З вашим здоров'ям вам не завадило б пожити на чистому повітрі.
1020
Мовчать та люблять усамітнення тільки дуже горді люди, - продовжувала Нюта, відсмикуючи руку від скроні. - Ви гордій, Володя. Чому ви дивитесь спідлоба? Дозвольте мені дивитися прямо в обличчя! Та ну ж, тюлень! Володя вирішив заговорити. Бажаючи посміхнутись, він засмикав нижньою губою, замиготів очима і знову потягнув руку до скроні. -Я... я кохаю вас! - проговорив він. Нюта здивовано підняла брови і засміялась. -Що чую я?! - заспівала вона, як співають оперні співачки, коли чують що-небудь жахливе. -Як? Що ви сказали? Повторіть, повторіть... -Я... я кохаю вас! - потворив Володя. І вже без будь-якої участі своєї волі, нічого не розуміючи і не міркуючи, він зробив півкроку до Нюти і взяв її за руку вище зап'ятску. В очах його скаламутнилось і виступили сльози, весь світ обернувся в один великий волохатий рушник, від якого пахло купальнею.
Мовчать та люблять усамітнення тільки дуже горді люди, — продовжувала Нюта, відсмикуючи руку від скроні. — Ви гордій, Володю. Чому ви дивитесь спідлоба? Дозвольте мені дивитися прямо в обличчя! Та ну ж, тюлень! Володя вирішив заговорити. Бажаючи посміхнутись, він засмикав нижньою губою, замиготів очима і знову потягнув руку до скроні. — Я... я кохаю вас! — проговорив він. Нюта здивовано підняла брови і засміялась. — Що чую я?! — заспівала вона, як співають оперні співачки, коли чують що-небудь жахливе. — Як? Що ви сказали? Повторіть, повторіть... — Я... я кохаю вас! — потворив Володя. І вже без будь-якої участі своєї волі, нічого не розуміючи і не міркуючи, він зробив пів кроку до Нюти і взяв її за руку вище зап'ястя. В очах його скаламутились і виступили сльози, весь світ обернувся в один великий волохатий рушник, від якого пахло купальнею.
1021
А вранці він сидів на ліжку і, посміхаючись, говорив Дашеньці: - Хто веде правильну і регулярну життя, дорога сестро, того ніяка отрута не візьме. Ось хоч би мене взяти в приклад. Був я на краю загибелі, вмирав, мучився, а тепер нічого. Тільки в роті попалили та в горлянці саднить, а все тіло здорово, слава богу ... А чому? Тому що регулярне життя. - Ні, це значить - гас поганий! - зітхала Дашенька, думаючи про витрати та дивлячись в одну точку. - Значить, крамар мені дав не кращої, а того, що півтори копійки фунт. Страдниця я, нещасна, нелюди-кати, щоб вам на тому світі так жилося, іроди прокляті ... І пішла, і пішла ... Вірочка Іван Олексійович Огнєв пам'ятає, як в той серпневий вечір він з дзвоном відчинив скляні двері та вийшов на терасу. На ньому була тоді легка крилатка [31] і крислатий солом'яний капелюх, та сама, яка разом з ботфортами валяється тепер в пилу під ліжком. В одній руці він тримав велику в'язку книг і зошитів, в іншій - товстий сукувату палицю.
А вранці він сидів на ліжку і, посміхаючись, говорив Дашеньці: — Хто веде правильним і регулярним життям, дорога сестро, того ніяка отрута не візьме. Ось хоч би мене взяти в приклад. Був я на краю загибелі, вмирав, мучився, а тепер нічого. Тільки в роті попалили та в горлянці саднить, а все тіло здорове, слава Богу ... А чому? Тому що регулярне життя. — Ні, це значить — гас поганий! — зітхала Дашенька, думаючи про витрати та дивлячись в одну точку. — Значить, крамар мені дав не кращого, а того, що півтори копійки фунт. Страдниця я, нещасна, нелюди-кати, щоб вам на тому світі так жилося, іроди прокляті ... І пішла, і пішла ... Вірочка Іван Олексійович Огнєв пам'ятає, як того серпневого вечора він з дзвоном відчинив скляні двері та вийшов на терасу. На ньому була тоді легка крилатка [31] і крислатий солом'яний капелюх, та сама, яка разом з ботфортами валяється тепер у пилу під ліжком. В одній руці він тримав велику в'язку книг і зошитів, в іншій — товсту сукувату палицю.
1022
Опівдні, коли віз зупинився у Телибієві, Кузьма пішов у шинок. Години дві відпочивав Єфрем, а він усе не виходив із шинку. Чути було, як він сварився там, хизувався, стукав по прилавку і як сміялися з нього п'яні мужики. А коли Єфрем виїздив з Телибієва, у шинку починалась бійка, й Кузьма дзвінким голосом погрожував комусь та волав, що відправить за урядником. Тиф У поштовому поїзді, який йшов з Петербурга до Москви, у відділенні для тих хто палить, їхав молодий поручик Клімов. Навпроти нього сидів літній чоловік з голеною шкіперською фізіономією, з усього, заможний чухонець або швед, що всю дорогу смоктав дорогу люльку й розмовляв на одну й ту саму тему: -Га, ви офіцер! У мене теж брат офіцер, але тільки він морьяк... Він морьяк та служить у Кронштадт. Ви нащо їдете у Москву?
Опівдні, коли віз зупинився у Телибієві, Кузьма пішов у шинок. Години дві відпочивав Єфрем, а він усе не виходив із шинку. Чути було, як він сварився там, хизувався, стукав по прилавку і як сміялися з нього п'яні мужики. А коли Єфрем виїздив з Телибієва, у шинку починалась бійка, й Кузьма дзвінким голосом погрожував комусь та волав, що відправить за урядника. Тиф У поштовому поїзді, який ішов з Петербурга до Москви, у відділенні для тих, хто палить, їхав молодий поручник Клімов. Навпроти нього сидів літній чоловік з голеною шкіперською фізіономією, з усього, заможний чухонець або швед, що всю дорогу смоктав дорогу люльку й розмовляв на одну й ту саму тему: 一 Га, ви офіцер! У мене теж брат офіцер, але тільки він моряк... Він моряк та служить у Кронштадті. Ви нащо їдете у Москву?
1023
Ейвері Найт, сидів розгублений певний час. Нарешті він прояснішав. "Доку," сказав він, "Придумав! Надягайте капелюха та йдіть зі мною. Через півгодини я гарантую, що ви будете стояти в присутності Шемрока Джолнеса". Я зайшов у таксі з Евері Найтом. Я не чув його вказівок водієві, але транспортний засіб швидким темпом рушив на Бродвей, повертаючи зараз на П’яту авеню, і продовжуючи рушив на північ знову. Із захопленням я супроводжував цього чудового та обдарованого вбивцю, чия аналітична геніальність та надзвичайна впевненість у собі, спонукали його дати мені надзвичайну обіцянку - привести мене до вбивці та нью-йоркського детективу, який його розшукував, одночасно. Усе ще я не міг повірити, що це можливо.
Ейвері Найт сидів розгублений певний час. Нарешті він прояснішав. "Доку — сказав він, — "придумав! Надягайте капелюха та йдіть зі мною. Через пів години я гарантую, що ви будете стояти в присутності Шемрока Джолнеса". Я зайшов у таксі з Ейвері Найтом. Я не чув його вказівок водієві, але транспортний засіб швидким темпом рушив на Бродвей, повертаючи зараз на П’яту авеню, і рушив на північ знову. Із захопленням я супроводжував цього чудового та обдарованого вбивцю, чия аналітична геніальність та надзвичайна впевненість у собі спонукали його дати мені надзвичайну обіцянку — привести мене до вбивці та нью-йоркського детектива, який його розшукував, одночасно. Усе ще я не міг повірити, що це можливо.
1024
- Пане міський голово, кажу, -Я не звичайний віруючий послідовник С. К. Лаіуса. Я ніколи не навчався у медичному коледжі, кажу, - Я лиш підійшов як звичайна людина подивитись чи можу бути чимось корисний. - Дуже вдячний вам, відповідає він. - Пане лікаре Вау-ху, це мій племінник, пан Біддл. Він намагався полегшити моє нездужання, але невдало. О, Господи! Оххх...! він відключається. Я киваю головою пану Біддлу, присідаю на край ліжка й перевіряю його пульс. - Дозвольте перевірити вашу печій, чи той, вашого язика, кажу я. Потім я піднімаю його віки й зазираю в зірниці очей. - Відколи ви хворієте, запитав я.
— Пане міський голово, — кажу. — Я не звичайний віруючий послідовник С. К. Лаіуса. Я ніколи не навчався у медичному коледжі, кажу, - Я лиш підійшов як звичайна людина подивитись, чи можу бути чимось корисний. — Дуже вдячний вам, — відповідає він. — Пане лікарю Вау-ху, це мій племінник, пан Біддл. Він намагався полегшити моє нездужання, але невдало. О Господи! Оххх...! він відключається. Я киваю головою пану Біддлу, присідаю на край ліжка й перевіряю його пульс. — Дозвольте перевірити вашу печію, чи той, вашого язика, — кажу я. Потім я піднімаю його віки й зазираю в зіниці очей. — Відколи ви хворієте? — запитав я.
1025
- Не могла б ти помалювати в іншій кімнаті? - холодно запитала Джонсі. - Але я хочу бути поруч із тобою, - відповіла Сью. - До того ж, я не можу собі дозволити залишити тебе наодинці з цим дурнуватим плющем. - Скажеш, коли закінчиш, - сказала Джонсі заплющуючи очі. Застигши, мов статуя, вона почала заспокоювати Сью: - Бо хочу бачити, як вони падають. Я так втомилася від очікування, від думок. Хочеться викинути все з голови і плисти за течією, все нижче, як це бідолашне стомлене листя. - Поспи трохи, - сказала Сью. - Я маю зателефонувати Бергману, старому солдатові-відлюднику, аби запросити його стати моєю моделлю. На це піде не одна хвилина. Прошу тебе не йти звідси, поки я не повернуся.
— Не могла б ти помалювати в іншій кімнаті? — холодно запитала Джонсі. — Але я хочу бути поруч із тобою, — відповіла Сью. — До того ж, я не можу собі дозволити залишити тебе наодинці з цим дурнуватим плющем. — Скажеш, коли закінчиш, - сказала Джонсі заплющуючи очі. Застигши, мов статуя, вона почала заспокоювати Сью: — Бо хочу бачити, як вони падають. Я так втомилася від очікування, від думок. Хочеться викинути все з голови і плисти за течією, все нижче, як це бідолашне стомлене листя. — Поспи трохи, — сказала Сью. — Я маю зателефонувати Бергману, старому солдатові-відлюднику, аби запросити його стати моєю моделлю. На це піде не одна хвилина. Прошу тебе не йти звідси, поки я не повернуся.
1028
В цей час гість прокуратора перебував у великих клопотах. Покинувши верхню площадку саду перед балконом, він по сходах спустився на наступну терасу саду, повернув праворуч і вийшов до казарм, розташованих на території палацу. У цих казармах і були розквартировані ті дві Кентура, які прийшли разом з прокуратором на свята в Ершалаим, а також таємна стража прокуратора, командував якою цей самий гість. Гість провів в казармах трохи часу, не більше десяти хвилин, але після цих десяти хвилин з двору казарм виїхали три вози, навантажені шанцевий інструментом і бочкою з водою. Вози супроводжували п'ятнадцять чоловік в сірих плащах, верхові. У супроводі їх вози виїхали з території палацу через задні ворота, взяли на захід, вийшли з воріт у міській стіні і пішли стежкою спершу на вифлеємську дорогу, а потім по ній на північ, дійшли до перехрестя у хевронського воріт і тоді рушили по Яффської дорозі , по якій вдень проходила процесія із засудженими на страту. В цей час було вже темно і на обрії з'явилася місяць.
У цей час гість прокуратора перебував у великих клопотах. Покинувши верхню площадку саду перед балконом, він сходами спустився на наступну терасу саду, повернув праворуч і вийшов до казарм, розташованих на території палацу. У цих казармах і були розквартировані ті дві Кентура, які прийшли разом з прокуратором на свята в Єршалаїм, а також таємна стража прокуратора, командував якою цей самий гість. Гість провів у казармах трохи часу, не більше десять хвилин, але після цих десяти хвилин з двору казарм виїхали три вози, навантажені шанцевим інструментом і бочкою з водою. Вози супроводжували п'ятнадцять чоловік у сірих плащах, верхові. У супроводі їх вози виїхали з території палацу через задні ворота, взяли на захід, вийшли з воріт у міській стіні і пішли стежкою спершу на вифлеємську дорогу, а потім по ній на північ, дійшли до перехрестя біля хевронських воріт і тоді рушили по Яффської дороги, якою вдень проходила процесія із засудженими на страту. В цей час було вже темно і на обрії з'явився місяць.
1029
В цей час заводили Римського привезеного в Ленінградському потязі . Проте цей тремтячий від страху , психічно засмучений сивий страрий , в якому було дуже важко впізнати колишнього фіндиректора , нізащо не хотів казати правду і виявився в цьому плані дуже впертий . Римський стверджував , що ніякої Гелли в вікні в себе в кабінеті вночі він не бачив , рівно як і Варенухи , а просто йому стало зле і в нестямі він поїхав в Ленінград . Годі й говорити , що свій наказ хворий фіндиректор закінчив проханням про заключення його в броньовану камеру . Ганна була арештована в той час , коли зробила спробу дати касирці в крамниці на Арбаті десятидоларову купюру . Розповідь Ганни про взлітаючі з вікна будинки на Садовій людей і підковку , яку Ганна , за її словами підняла задля того , щоб заявити в міліцію , була уважно вислухана .
В цей час заводили Римського, привезеного в Ленінградському потязі. Проте цей тремтячий від страху, психічно засмучений сивий старий, в якому було дуже важко впізнати колишнього фіндиректора, нізащо не хотів казати правди і виявився в цьому плані дуже впертий. Римський стверджував, що ніякої Гелли в вікні в себе в кабінеті вночі він не бачив, рівно як і Варенухи, а просто йому стало зле і в нестямі він поїхав у Ленінград. Годі й говорити, що свій наказ хворий фіндиректор закінчив проханням про заключення його в броньовану камеру. Ганна була арештована в той час, коли зробила спробу дати касирці в крамниці на Арбаті десятидоларову купюру. Розповідь Ганни про будинки на Садовій, які злітали з вікна, людей і підковку, яку Ганна, за її словами, підняла задля того, щоб заявити в міліцію, була уважно вислухана.